Всесвітньо відомі й незаслужено забуті: видатні фізики, математики, економісти, історики, мовознавці, - вчені, які залишили помітний слід у світовій науці, але з різних причин здебільшого лишилися невідомими в Україні… Біографії цих непересічних особистостей знайшли своє місце в презентованій 12 листопада в конференц-залі головного корпусу Національної бібліотеки України імені Вернадського книзі Василя Шендеровського «Вчені України у світовій науці», що вийшла у київському видавничому домі «Простір» цього року. Вона об’єднує серію книжок «Нехай не гасне світ науки», в яких подано короткі нариси про вчених, народжених українською землею, що своїм науковим доробком прислужилися світовій науці і культурі.

Тільки простір цієї великої зали зміг умістити таку кількість гостей, які прийшли до бібліотеки цього листопадового вечора. Адже їх були понад сто осіб – учені, журналісти, письменники, митці, працівники й читачі НБУВ, всі зацікавлені подією.

Вести свою імпрезу автор книги запросив відому публіцистку, заслуженого журналіста України, свою співавторку політико-публіцистичної радіопрограми Національної радіокомпанії  у прямому ефірі «Нехай не гасне світ науки», яка виходила протягом кількох років,  та її ведучу  Емму Бабчук.

Наполегливий науковий пошук доктора фізико-математичних наук, професора В. Шендеровського повернув із забуття плеяду наших обдарованих земляків, чиї імена, досягнення, а головне – належність до України, замовчували багато років. У цій книзі автор вмістив приблизно 200 нарисів.

         - Я свого часу хотів створити фізичну енциклопедію українською мовою, і стикнувся з тим, що наших учених-фізиків ми практично не знаємо – розповів Василь Андрійович. – Усе почалося з Івана Пулюя, який, я вважаю, є одним із найбільших учених кінця XIX — початку ХХ століття. Його поважали як імператори великих держав, так і вчені, починаючи з самого Альберта Ейнштейна. Це дослідження стало відправною точкою. Згодом ми на Українському радіо зробили цикл «Нехай не гасне світ науки» – понад 150 передач про вчених, чиїх імен майже не знає громадськість, - розповів Василь Шендеровський.

         І першим, кого назвав автор книги під час презентації свого нового збірника, стало знакове ім`я Володимира Вернадського – видатного вченого, одного із засновників і першого президента Української академії наук,  засновника Національної бібліотеки Української держави в Києві (нині — Національна бібліотека України імені В. і. Вернадського), організатора та директора Радієвого інституту, Біохімічної лабораторії.  Не всім відомо, що ця видатна людина також переслідувалася – не до душі була громадська активність Вернадського урядовим органам, які збирали агентурні повідомлення про науковця.

         З натхненням розповів автор книги й про інших героїв своєї книги. Наприклад, ми користуємося телебаченням. Це винахід українця Бориса Грабовського, який 4 серпня 1928 року під Ташкентом перший здійснив повністю електронний варіант телебачення. Є  лікувальний метод за допомогою електрофорезу, та  людину, яка відкрила перший електрофорез, ніхто не знає – це Стефан Стубілевич. Варто згадати Івана Горбачевського, який був першим міністром охорони здоров’я в світі. І Ярослава Окуневського, який керував військовою армадою та якого Іван Франко вважав великим просвітителем. Ім’я знаменитого композитора Максима Березовського світове музичне товариство ставить поруч з ім’ям Моцарта. Ще один унікальний композитор – Віктор Матюк, чиї музичні твори співала  Соломія Крушельницька, а коли він помер, його хоронив сам Андрій Шептицький. Візьмемо сучасну техніку, інтернет, жорсткі диски, комп’ютери – тут скрізь є український слід. Мало хто знає, що магнітну головку, той елемент пам’яті, створив Любомир Романків. Запуск космічного корабля з підводного човна зробив Богдан Гнатюк із Заліщиків. І навіть до створення страшної бомби, яку розробили в Америці, причетний наш Юрій Кістяківський, який був радником Ейзенхауера.

Варті згадки й імена ще деяких вчених, чиє подвижницьке служіння улюбленій справі й рідній землі викликає повагу та вдячність нащадків: фізик та культуролог Олександр Боргардт, астроном Мотря Братійчук, математик Євген Вікторовський, ботанік Андрій Гродзінський, правознавець Станіслав Дністрянський, енциклопедист-бібліограф Зенон Кузеля, мінералог Микола Світальський, інженер-кліматолог, гідролог, лауреат Нобелівської премії миру 2007 року Євген-Зенон Стахів, визначний фізик-експериментатор Михайло Каша, фізик-теоретик Дмитро Іваненко, кримськотатарський мовознавець і енциклопедист Ісмаїл Гаспринський, інженер і аеронавт Михайло Яримович та багато інших.

Ці вчені служили Україні, а не владі, і здебільшого працювали за кордоном. Багато з них було знищено без усяких підстав, лише через те, що вони вважали себе патріотами. Пам’ять про цих людей дбайливо збережена в книзі  «Вчені України у світовій науці».

Автора книги тепло поздоровили провідні науковці – доктор фізико-математичних наук, академік НАН України, український астроном Ярослав Яцків, український філолог, професор, директор Інституту культурологічних та етнополітичних досліджень МАУП, провідний науковий співробітник НДЛ грінченкознавства Київського університету імені Б. Грінченка Василь Яременко, завідувач лабораторії Інституту молекулярної біології і генетики НАН України, кандидат медичних наук Анатолій Потопальський, український вчений у галузі психології, доктор психологічних наук Сергій Болтівець, український письменник, публіцист, видавець, академік АН ВО України, завідувач кафедри журналістики Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова Віктор Жадько та інші. До них долучились митці й артисти. Зокрема – поет-пісняр, народний артист України Вадим Крищенко, український музикант і композитор Кирило Стеценко, молодий український співак Дмитро Андрієць, народна артистка України, солістка Національної опери Ірина Даць,  артист оригінального жанру Михайло Твердий.

- Україні й українцям є ким і чим пишатися, - сказав Василь Шендеровський. – І наші громадяни мають про це знати, брати за взірець подвижництво і відданість справі наших учених, які століттями утверджували гідність своєї України. Тому я дуже вдячній вашій бібліотеці за те, що мені надали можливість оприлюднення життєписів видатних українців і що сьогодні я маю честь подарувати НБУВ свій збірник, який за допомогою вашої книгозбірні знайде шлях до читачів. Цей захід – як промінь світла, бо тільки  народ, який знає свою історію, позбавлений перспективи стати народом сліпців.

Презентація книжки, організована сектором соціокультурних комунікацій НБУВ, засвідчує, що вкрай важливо й надалі проводити ґрунтовну роботу з дослідження історії науки для утвердження національної свідомості через історичну пам’ять, через осмислення того, хто ми, якою є земля, яка нас народила. А ще - варто виконати завдання, окреслене нашим сучасником Іваном Дзюбою: «…конче треба повернути Україні імена видатних діячів, митців та вчених, "привласнених" іншими культурами».