29 жовтня у відділі зарубіжної україніки Інституту книгознавства відбулася презентація нової книги «День вдячності» з серії «Бібліотека газети «День».

Її основу склали статті за різні роки на українознавчу тематику в газеті «День». Упорядники видання – Ігор Сюндюков, співробітник секретаріату Президії НАН України,  редактор відділу «Історія і Я» газети «День», та Марія Чадюк, журналістка газети «День», редактор збірника – головний редактор газети «День» Лариса Івшина. Авторами об ‘єднаних у збірник публікацій є науковці, громадські активісти, журналісти,серед них – знані в Україні Юрій Терещенко, Володимир Панченко, Микола Жулинський, Петро Кралюк, Сергій Грабовський, Ігор Сюндюков, Юрій Шаповал…

Розпочався захід з приємного сюрпризу, який зробила Лариса Івшина, подарувавши Інститутові книгознавства презентаційний, «святковий» варіант книги «День вдячності». Продовжуючи багаторічну традицію, газета «День» підготувала до спеціального випуску книги вишукані аксесуари – особливу металеву закладку та м’який оксамитовий футляр. Зображення  на футлярі двох поєднаних квіток – це  символ взаємодопомоги, рівності та вдячності за простягнуту українцям дружню руку, а фіолетовий колір, що символізує мудрість, підкреслює ці візуально втілені метафори й надає цьому арт-супроводу шляхетних нот.

Презентована книга «День вдячності» являє собою великий цикл історичних нарисів про людей (переважно західноєвропейців, американців, громадян інших країн), які розповідали світові про українську землю і наш народ, рятували наших співвітчизників від голоду та репресій і доносили правду про Україну (часто це були  страшні реалії) до Європи. Ризикуючи  життям, вони зміцнювали зв’язки української та світової культури й науки, створювали й розвивали систему колективної безпеки, яка зупинила «імперію зла».

У книзі висвітлені біографії 35 особистостей, які заслуговують великої вдячності сучасників. Адже ці люди зробили значний внесок у розбудову української державності. Завдяки презентованому виданню читачі зможуть ознайомитися з епізодами життя Адама Міцкевича, Наполеона, Василя Вишиваного, Гарета Джонса, Джеймса Мейза, Андрія Сахарова, Джона Маккейна, Валерії Новодворської та інших. Загалом же ця книжка – про українську ідентичність, про складні шляхи українства у світі. Вона складає подяку всім людям, які допомагали українцям підтримувати свою ідентичність, прагнути до відродження держави, зміцнювати та розбудовувати її  як демократичну та правову.

 Редакція газети «День» дуже вдячна вашому колективу за ідею зустрітися й поговорити на тему вдячності, - наголосила під час презентації Лариса Івшина. – Якби спитати в людей, чого більше вони бачили в своєму житті – вдячності чи невдячності, мабуть, більшість відповіла б про невдячність. І одна справа – особисті емоції (хоч це теж не є добре). А от  невдячність у глобальному масштабі іноді «збиває з ніг». Це ймовірно і в новітній історії – сума локальних невдячностей здатна реально вплинути на країну. І можна констатувати, що в нашому світі наразі  — перекошена система цінностей, яка не дає рухатися вперед. Тому  нова книжка — це частина стратегії з перенавчання нашого суспільства. «День вдячності» — це більше, ніж книга. Це – крок  нашої спільноти назустріч вдячності .

Внутрішньою інвестицією, причому – духовною, вважає нову книгу «Дня»  її упорядник Ігор Сюндюков. На його думку, вона не є підручником, а продуманою збіркою історичних нарисів, яка протистоїть ідеї меншовартості.  Презентувавши книгу, він наголосив: «День вдячності» — це більше, ніж збірник, це — світоглядний важіль перетворення суспільної свідомості. Коли ми працювали над ним, то робили це не для себе, а для читачів. Вдячність — це риса шляхетних людей, а в підсумку – шляхетного суспільства. Вона здатна повернути нам самоповагу».

Директор Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України Микола  Жулинський, який є автором статті про Омеляна Пріцака, відзначив, що нова книга «День вдячності» гідно продовжує важливу справу газети «День», яку та послідовно здійснює вже понад два десятиріччя. Він підкреслив, що  видання — це одна з потужних сил, яка формує і консолідує українську історичну пам’ять.

На думку доктора історичних наук, професора Юрія Шаповала, автора статті про Єжи Гедройця, презентована книжка «олюднює історію», вписує нашу минувшину й сучасність у світовий контекст. Втім, він вважає, що на її сторінки ще не потрапило багато достойних персонажів, тож творча й наукова робота має продовжитись.

- На прикладі публікацій цієї книги ми переконуємося, що в різні часи, особливо в непрості для держави, знаходились люди, які допомагали Україні. Вдячність – це те, що ми можемо протиставити безпам`ятству й образам, - вважає журналістка газети «День» та одна з упорядниць збірника Марія Чадюк.

Директор Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського Володимир Попик у своєму виступі зазначив, що презентовану роботу, як і нинішню зустріч, сприймає як свято інтелектуального спілкування. І рамки такого спілкування з аудиторією, такого просвітництва слід максимально розширювати. Нині деякі науковці звикли спілкуватися здебільшого в своєму колі, зазначив він, але наше завдання – робити публічну історію надбанням якомога більшої кількості людей,  і велика подяка авторам збірника, що почали працювати на таку публічну історію.  Книга – це віртуальний діалог з людьми, які були нашими попередниками і вписали свої значущі сторінки до великої української історії. На його думку, в наш час, на жаль, інтерес до історії занепадає, тож треба думати, як це змінити, аби не втратити української ідентичності. І в цій справі велику роль можуть зіграти бібліотеки, підкреслив В.І. Попик. На цьому тлі лякає прагнення деяких політиків звести до мінімуму бібліотечну систему в Україні. Де ж у такому разі будуть осередки знань, духовності й спілкування? - задається він справедливим запитанням.

Завідувачка відділу формування та використання газетних фондів НБУВ Наталія Носкіна розповіла, що газетні фонди відділу – найбільше в державі за обсягом і унікальне за змістом, науковим та культурним значенням зібрання вітчизняних і зарубіжних часописів. Обсяг фонду – понад 239 тисяч річних комплектів газет з 1732 року до сьогодення й щорічно зростає майже на 3 тисяч одиниць. Наприкінці 1989 року в Україні почали з'являтись «неформальні» видання. Демократична преса зростала на хвилі політичної боротьби під гаслом незалежності держави, і одне з чільних місць серед таких видань займає газета «День», номери якої за різні часи були продемонстровані аудиторії.

Н.М. Носкіна  нагадала, що неодноразово газета розміщувала матеріали про Національну бібліотеку імені В.І. Вернадського та її працівників, і продемонструвала кілька таких публікацій з чудовими світлинами бібліотеки, які свого часу були зроблені фотокореспондентом газети Русланом Канюкою. Він, до речі, й цього разу був «на посту», за нинішні світлини для нашого сайту ми щиро йому вдячні.

Презентація завершилась жвавою зацікавленою дискусією з присутніми на заході.