… У затишній залі відділу музичних фондів Інституту книгознавства  на тлі легкого, стишеного музичного супроводу звучала – то скрипково, а то органно – потужна  музика поезії. Так, це був саме той випадок, коли реальна музика була лише тлом до незбагненної мелодії, яку породжувало слово.

Цю особливість відзначають, напевно, всі, хто бодай колись торкнувся творчості Світлани Короненко. Її вірші заворожують не тільки пружністю почуттів, думок, реалій чи алюзій, а й невід’ємною глибинною мелодикою. Але нехай це не створить у читача враження «блакитного романтизму» творчої манери автора. Модератор зустрічі – чудовий концертмейстер журналіст Олександр Москалець означив поетесу як органічну персону великого сучасного мегаполісу, яка цей мегаполіс олюднює, робить живим і настроєвим. І при цьому її поезія – це інтелектуальний вольтаж високого рівня, який не заспокоює чи заколисує, а вражає струмом глибокого пошуку істини, одвічної дороги до людини. А ще він наголосив на вольтажі чуттєвому, надзвичайній жіночності віршів Світлани Короненко, попри відчутно реальне соціальне тло, її особливому вмінні користуватись безмірним багатством українських лексем і підносити слово на рівень свого таланту, за яким – визнання і шанування читачів.

Старший науковий співробітник відділу зарубіжної україніки НБУВ Оксана Супронюк відзначила, що вірші поетеси беруть безпосередню участь у процесі творення нових цінностей в українській поезії. З позицій добре чутого власного «я» Світлана Короненко торкається суспільнозначущих проблем, поетизує людину, показує в її звичайності духовне безмежжя. Власне, те, що пов’язує кожного з нашими предками й землею, і водночас з вічністю.

А ще, на переконання Оксани Супронюк,  у новій книжці «Містерії» поетеса продовжує творити свій всесвіт українського слова. Можна сказати, що у поетів у цьому сенсі певне місійне призначення. І це перегукується з місією бібліотеки імені Вернадського, яка акумулює, зберігає й  пропагує книжки як  частину духовного Всесвіту. Крім того, науковець нагадала, що якщо вдаватись до аналогій, то містерії – це один з основних жанрів бароко. А епоха бароко стала епохою українського відродження, вона взяла на себе функції гуманізації духовної культури.  Серед ідей бароко було сприйняття оточуючого нас світу як захопливого й повчального театрального дійства. Однією з метафор бароко є ідея «Світ – це книга». А наша бібліотека взагалі є світом книг, підкреслила О. Супронюк,  тобто скарбницею історичної пам‘яті, культурної спадщини українського народу, і водночас рушійною силою боротьби за українську державу, за побудову нової України в культурних і духовних вимірах. Тож нині, в цьому залі відбувається  символічне дійство – чергова епоха відродження України. І книги беруть у ній участь.

Про особливу місію бібліотеки як інституції говорила й сама Світлана  Короненко. Перед початком презентації для неї з чоловіком, письменником Михайлом Слабошпицьким завідувач відділу міжнародної інформації та зарубіжних зв’язків Тетяна Арсеєнко провела невеличку екскурсію приміщеннями старовинної будови на вулиці Володимирській. І гості були вражені тими скарбами, які зберігаються у Вернадці: унікальними  рукописами, стародруками, такою святинею, як Пересопницьке Євангеліє… А завідувач відділу музичних фондів Лариса Івченко подивувала їх ще й рідкісними старовинними нотними зібраннями, окремі з яких прикрашають ще й автографи відомих композиторів… 

Власне, це і є той фундамент, дім буття і український духовний космос, про який згадувала Оксана Супронюк і який ми всі маємо зберігати й примножувати. Духом і світлом українського слова наш народ, і зокрема майстри слова, зможуть зберегти світ, країну і людину в цьому світі. Що й підтвердила поетеса своїми творами. Авторське читання – то було ще одне відкриття на цій зустрічі, оскільки, як зізналась пані Світлана, вона не часто читає свої вірші. А цього разу таких миттєвостей і емоцій було багато.

Крім того, один з її віршів – «Замовляння» – було спеціально до цієї презентації в бібліотеці перекладено французької, іспанською, фарсі та англійською мовами. І навіть в іншомовних варіантах звучав якийсь особливий музичний мотив…

Додало особливої чуттєвості цьому вечорові й виконання Олександром Москальцем незвичайних музичних творів Моцарта – просто з нот, написаних за життя великого композитора. Таки справді містерії часу й духу супроводжували цю подію.

… У нової книги Світлани Короненко «Містерії» є неабияка особливість – від неї не можна відірватись. Від вірша до вірша заглиблюєшся у цей то реальний, то містичний світ, і несила зупинитись… І ще одна прикметність, яку відзначають її читачі: ті, хто вже знайомий з творчістю поетеси, заздрять новачкам, які вперше її відкриють. Тому що це воістину дивовижне відкриття.