Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського (НБУВ) здійснювала дослідження за 12 науково-дослідними фундаментальними та прикладними темами (десятьма відомчими, двома програмно-цільовими; сім наукових проектів завершено) з актуальних наукових напрямів: книгознавства, бібліотекознавства, бібліографознавства, кодикології та кодикографії; архівознавства та документознавства; наукометрії; інформаційно-комунікаційних технологій; біографістики; збереження, консервації та реставрації документів.

У напрямі дослідження процесів інформаційно-культурного забезпечення загальної інтеграції регіонів України ученими і спеціалістами НБУВ вивчено проблеми формування євроінтеграційних орієнтирів розвитку Української держави в умовах інформаційної війни. Досліджено розвиток національного інформаційного простору як фактор нейтралізації негативних зарубіжних впливів на регіони України та інформаційне забезпечення реформ як фактор подолання взаємовідчуженості в українському суспільстві. Розглянуто характерні особливості об’єднавчих процесів українського суспільства, що розвиваються на базі спільної культурної основи еволюції регіонів, розвитку інформаційної культури українського суспільства під впливом інформатизації. Актуалізовано необхідність вироблення гнучкого підходу до формування набору засобів інформаційного захисту кожного з регіонів з урахуванням їх специфіки (акад. НАН України О.С. Онищенко, чл.-кор. НАН України Л.А. Дубровіна, В.М. Горовий).

Наукову та науково-організаційну діяльність НБУВ було спрямовано на підготовку та відзначення 100-річчя від часу заснування НАН України та НБУВ. Зокрема, науковцями та фахівцями Інституту архівознавства (акад. НАН України О.С.Онищенко, Л.М. Яременко) за результатами дослідження інформаційної складової документів Архівного фонду НАН України сформовано та залучено до наукового й електронного інформаційного простору тематичні комплекси архівних документів, що повнотекстово репрезентують історичні процеси, які відбувалися в системі Академії наук за весь 100-літній історичний період її діяльності. Видано збірник документів і матеріалів «Національна академія наук України – 100: головні тенденції розвитку і здобутки» за 1918–2018 рр. у 3-х книгах, чотирьох частинах (загальний обсяг 3756 с., 304,5 обл.-вид. арк.); черговий том «В. І. Вернадський і Україна: з листування. Кн. 1: А–І», презентацію якого проведено на XXVIII читаннях, присвячених академіку В.І. Вернадському.

Науковці НБУВ долучилися до підготовки та видання колективної загальноакадемічної монографії «Національна академія наук України (1918–2018). До 100-річчя від дня заснування»; наукового видання «Керманич української науки. Життєвий і творчий шлях Б. Є. Патона : до сторіччя від дня народження» (О.С. Онищенко, Л.А. Дубровіна, О.К. Маковецька), до підготовки та проведення низки ювілейних загальноакадемічних науково-організаційних заходів. Електронні версії всіх зазначених видань представлені на порталі НБУВ.

У межах проекту «Інформаційний портал «Наука України: доступ до знань» Інститутом інформаційних технологій (К. В. Лобузіна) популяризувався доробок вітчизняних учених у глобальних наукових комунікаціях. На порталі НБУВ представлено 159 наукових установ НАН України, 137 тис. авторських пошукових профілів українських вчених, зокрема й інформацію про них у міжнародних науково-інформаційних системах (Google Академія, ORCID, ResearchID тощо). До 100-річчя НАН України репрезентовано понад 500 пошукових профілів академіків та членів-кореспондентів НАН України (за період 1918-2018 рр.). Упродовж року зареєстровано 0,5 млн сеансів роботи із ресурсами порталу «Наука України», які є унікальними за змістом та програмною адаптацією, сформовані за міжнародними стандартами і новими сучасними рішеннями.

До ювілею НБУВ реалізовано новий проект – Репозитарій НБУВ «eVerLib», в якому, серед інших ресурсів, представлено 390 анкет наукових працівників, що репрезентують 50 наукових підрозділів Бібліотеки. Разом з відділом пресознавства НБУВ (О.А. Вакульчук) підготовлено і опубліковано на порталі Бібліотеки електронне інтерактивне видання «Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського на сторінках газет (1918–2018 рр.)».

В Інституті рукопису НБУВ (чл.-кор. НАН України Л.А. Дубровіна, О.П.Степченко) досліджувалися рукописні фонди як джерело національної історико-культурної спадщини України, їх склад та зміст, формувалися наукові електронні ресурси, здійснювався джерелознавчий опис рукописних книг, історичних документів різними мовами, архівних джерел особового походження. Опубліковано збірник наукових праць «Рукописна та книжкова спадщина України» (вип. 22.), науково-довідкове видання «Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. – 1941 р.): матеріали до енциклопедичного словника : словник-довідник» (Л.В. Гарбар), здійснено публікацію пам’ятки документальної спадщини (електронне видання) «Новий Завіт : переклад П.С. Морачевського (1864)» (Л. А. Гнатенко).

Інститутом біографічних досліджень НБУВ (чл.-кор. НАН України В.І.Попик) досліджувалися проблеми вітчизняної біографіки та біобібліографії, зокрема біографіки української академічної науки. З метою популяризації доробку вчених, краєзнавців і бібліографів України було започатковано щорічний Всеукраїнський бібліотечний «Біографічний рейтинг». Опубліковано монографії: «Автобіографічні джерела Постійної комісії для складання біографічного словника діячів України (1918–1933) Всеукраїнської академії наук» (С.М. Ляшко), «Іван Львович Липа в українському національному русі: лікар, письменник, тарасівець» (І.І. Стамбол), збірник наукових праць «Українська біографістика» (вип. 16).

Різні аспекти історії книжкової культури в Україні та в українській діаспорі досліджував Інститут книгознавства НБУВ (Г.І. Ковальчук). Опубліковано колективну працю «Віктор Федорович Іваницький (1881–1955). Життя, віддане книзі», монографію «Особові та інституційні зібрання в складі історичної бібліотеки Києво-Печерської лаври у фондах Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського» (О.В. Заєць), наукові каталоги: «Український плакат у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Вип. 3: 1986–1992 рр.» (Т. А. Галькевич, О. М. Донець), «Український кіноплакат 1947–1994 рр. з фондів Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського» (Л.М. Гутник).

Науковий проект з розроблення концептуальних та методичних засад формування національної книжкової колекції «Україніка» (С. С. Кіраль, В.Ю.Омельчук) завершено у 2018 р. публікацією наукового видання «Тарас Григорович Шевченко: бібліографія бібліографії видань творів Т.Г.Шевченка та літератури про нього» та науково-бібліографічного покажчика «Національна бібліотека України імені В.І.Вернадського: видання бібліотеки та література про її діяльність (2004–2018 рр.)».

Службою інформаційно-аналітичного забезпечення (В. М. Горовий), Національною юридичною бібліотекою (Ю. М. Половинчак), Фондом Президентів України (Л. М. Галаган) досліджувалися особливості прояву негативних інформаційних впливів в умовах гібридної війни, проблеми розвитку національного інформаційного простору як фактору нейтралізації негативних зарубіжних впливів на регіони України та інформаційного забезпечення реформ як фактору подолання взаємовідчуженості в українському суспільстві. Вивчалися шляхи оптимізації бібліотечної діяльності як чинника підвищення ефективності інформаційно-комунікаційних процесів національного інформаційного середовища, продовжувалося вдосконалення методик використання національних інформаційних комунікацій в умовах глобальних інформаційних впливів. Видано монографію «Інформаційно-культурне забезпечення інтеграції регіонів України» (акад. НАН України О.С. Онищенко, чл.-кор. НАН України Л.А. Дубровіна, В.М. Горовий) та наукову доповідь. Опубліковано 257 випусків інформаційно-аналітичних і оглядово-прогностичних видань, електронні версії яких надавалися понад 2 тис. корпоративних користувачів.

Фахівцями НБУВ вивчалися теоретичні аспекти та розроблялися науково-практичних заходи для розв’язання проблеми захисту та збереження цінних документів НБУВ та бібліотек наукових установ НАН України шляхом розвитку мікробіологічного, хіміко-технологічного напрямів. Запроваджувалися превентивні методи забезпечення збереження фондів наукових бібліотек України в умовах росту екологічного та техногенного навантаження (Л.В.Муха).

Упродовж року реалізовувалися заходи щодо збереження та забезпечення належного функціонування об’єкта, який становить національне надбання України: «Фонд рукописів, стародруків, рідкісних видань, історичних колекцій, архівний фонд та депозитарій Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського». Науково-практичні заходи були спрямовані на проведення складної реставрації рукописних та стародрукованих книг, плакатів, карт XVI-XIX ст., реставрацію аркушів і виготовлення твердих оправ для книжок та газет XIX-XXI ст.; виготовлення індивідуальних засобів зберігання для документів різних форматів; впровадження нових технологій збереження і консервації фондів для підтримання нормативних умов зберігання документів та каталогів в межах комплексного постійно діючого екологічного моніторингу приміщень і фондів НБУВ за допомогою САБ «ІРБІС64».

Результати наукових досліджень оприлюднено в заключних звітах з виконання досліджень, підготовлених до друку та виданих наукових працях, публікаціях, інформаційно-аналітичній продукції, у т. ч. електронній, інформаційних базах даних, науково-методичних матеріалах, та впроваджено у наукову та практичну роботу органів державної влади та управління, наукових установ, вищих навчальних закладів, бібліотечно-інформаційних центрів та інших організацій України, про що свідчать численні листи, довідки та інші документи про використання наукових та науково-методичних напрацювань колективу Бібліотеки.

За вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної науки, зміцнення науково-технічного потенціалу Української держави, багаторічну плідну працю та з нагоди 100-річчя від заснування НАН України та НБУВ акад. О. С. Онищенко нагороджений орденом «За заслуги» II ступеня, співробітники НБУВ відзначені державними, загальноакадемічними та бібліотечними нагородами та подяками (Пам’ятною відзнакою НАН України «На честь 100-річчя НАН України», Почесними грамотами Президії НАН України, Відділення історії, філософії та права НАН України, Міністерства культури України, галузевих академій наук, НБУВ тощо).

ВИКОРИСТАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ.

Національною бібліотекою України імені В.I. Вернадського досягнуто помітних результатів у інтеграції наукової інформації на всіх видах носіїв, інформаційному та науково-аналітичному забезпеченні потреб науки, освіти, культури, державного управління; розбудові електронних ресурсів: електронних бібліотек, архівів, баз даних, репозиторію електронних версій наукової періодики; ресурсів бібліометричної та наукометричної інформації; організації доступу наукових установ до зарубіжних баз даних наукової інформації; розвитку системи цільового інформаційного забезпечення дослідницької та управлінської сфер.

Онлайновий інформаційний комплекс баз даних НБУВ, доступний користувачам, склав 60 баз даних; кількість записів 4,5 млн. записів; понад 0,95 млн. повних текстів.

За даними програми аналізу log-файлів веб-серверів WebLogExpert протягом 2018 р. до порталу НБУВ було сеансів – 20 млн.; звернень до веб-матеріалів – 420 млн.; переглядів веб-сторінок – 19 млн.; завантажень повнотекстових ресурсів – 24 млн файлів. Кількість віддалених користувачів з унікальними ір-адресами складає 2,8 млн. Загальна середньодобова кількість сеансів звернення до ресурсів веб-порталу НБУВ (зокрема, разом із завантаженням повних текстів) складає 55 тис. За кількістю звернень до інформаційних ресурсів порталу НБУВ їх популярність залишилась на рівні 2017 р.

Розвиток у 2018 р. пошукових можливостей інформаційного ресурсу (у тому числі сайту irbis-nbuv.gov.ua, на якому представлено комплекс каталогів, електронних бібліотек і баз даних) нового порталу НБУВ показав стабільний попит користувачів. За даними аналітичної вебметричної системи Google Analitics (вебметричний сервіс збирає не всі дані про звернення до ресурсів, а лише частину, у порівнянні із оригінальним log-файлом веб-сервера) комплекс електронних інформаційних ресурсів НБУВ (переважно представлений інформаційними ресурсами на платформі бібліотечної АБІС) протягом 2018 р. використовувався у таких обсягах: сеанси - 2,4 млн., користувачі - 1,3 млн.; перегляди сторінок - 7,2 млн. Серед відвідувачів 10% складають відвідувачі інших країн світу: Росія, Польща, Сполучені Штати Америки, Білорусь, Німеччина, Великобританія, Китай, Франція, Турція, Ізраіль, Литва, Італія, Чехія, Канада, Молдова. Найвищі показники за кількістю сеансів мають такі 10 міст України: Київ, Львів, Харків, Дніпропетровськ, Одеса, Запоріжжя, Донецьк, Тернопіль, Івано-Франківськ. За даними системи Google Analitics середньодобова кількість сеансів звернення до порталу НБУВ у 2018 році склала 6,6 тис.

У 2018 р. продовжено розгортання корпоративного проекту зведеного каталогу мережі бібліотек науково-дослідних установ НАН України. Станом на кінець 2018 р. на порталі НБУВ представлено електронні каталоги 22 бібліотек, зокрема у 2018 р. до системи приєдналось 2 бібліотеки, загальний обсяг ресурсу понад 360 тис. записів: Інститут археології, Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії, Інститут біохімії імені О. В. Палладіна, Інститут ботаніки імені М. Г. Холодного, Інститут географії, Інститут гідробіології, Інститут економіки та прогнозування, Інститут електродинаміки, Інститут зоології, Інститут історії України, Інститут клітинної біології та генетичної інженерії, Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка, Інститут математики, Інститут проблем кріобіології і кріомедицини, Інститут проблем міцності імені Г. С. Писаренка, Інститут сходознавства імені А. Ю. Кримського, Інститут теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова, Інститут фізики, Інститут фізики напівпровідників, Інститут фізіології імені О. О. Богомольця, Інституту соціології.

Продовжено розбудову нового інформаційного порталу «Наука України: доступ до знань», метою якого є надання інтегрованого доступу до бази знань наукового надбання України через науково-інформаційні ресурси бібліотек. Станом на кінець 2018 р. на порталі зареєстровано 263 бібліотеки, 324 наукових установ і вищих навчальних закладів, пошукових профілів науковців 138 тис.

У 2018 році продовжено формування бібліографічного та електронного ресурсу документальної спадщини України з організацією доступу до науково-довідкових, бібліографічних і текстових ресурсів, репрезентацією оригіналів документів у цифровому форматі. Принциповим в організації ресурсів електронної бібліотеки є впровадження єдиної системи організації знань на основі наукового довідково-пошукового апарату. Основні поняття представленої галузі знань супроводжуються іконографічною та довідково-енциклопедичною інформацією, що надає змогу визначити для кожного ресурсу його тематичні, територіальні, часові й інтелектуальні атрибути. Продовжувались роботи з формування і розвитку інтелектуального пошукового апарату електронної бібліотеки «Україніка», протягом звітного періоду було значно розширено та уточнено тематичні розділи рубрикатора україніки, відповідно до наповнення бібліотеки відредаговано (уточнено дефініції понять) та введено понад 1 тис. нових довідкових записів. На кінець 2018 року електронна бібліотека «Україніка» містить 6,5 тис. – довідкових записів та 6,6 тис. – описів окремих документів.

У 2018 році продовжено роботи з е-Архівом Михайла Грушевського (корпоративний проект НАН України, Канадського інституту українських студій, Історико-меморіального музею Михайла Грушевського у м. Києві, Центрального державного історичного архіву України у м. Києві). Основні роботи були спрямовані на розвиток блоку “Архіви”, спільно з співробітниками архівних установ налаштовано робочий аркуш для формування архівних описів та подокументних записів. У 2018 році до співпраці приєднався Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Протягом звітного періоду завдяки розробленим рішенням до наукоого обігу було введено 900 архівних документів.

Науковці Бібліотеки брали участь у підготовці та розробці програм та проектів, пропозицій, інформаційно-аналітичних матеріалів, експертних висновків, залучалися до розроблення та експертизи різних правових актів та стандартів тощо.

Упродовж 2018 р. НБУВ здійснювала мережеве інформаційне, науково-аналітичне та експертне забезпечення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, наукових установ, закладів освіти, ділових об`єднань та громадських організацій, зокрема на замовлення Адміністрації Президента України, Ради національної безпеки і оборони України, Інституту законодавства Верховної Ради України, Комітетів Верховної Ради України, інших установ та організацій (понад 2000 абонентів – корпоративних користувачів) надано у друкованому та електронному вигляді 11 найменувань, 241 випусків інформаційно-аналітичних, оглядово-прогностичних бюлетенів, зокрема: «Шляхи розвитку української науки» (10 вип.), «Соціальні мережі як чинник інформаційної безпеки» (22 вип.), «Проблеми інформатизації» (21 вип.), «Інформаційна ситуація в Україні» (25 вип.), «Адаптація переселенців в Україні» (51 вип.), «Україна: події, факти, коментарі» (24 вип.), «Конституційний процес в Україні: політико-правові аспекти» (12 вип.), «Громадська думка про правотворення» (22 вип.), «Україна у відгуках зарубіжної преси» (18 вип.), «Стратегія 2020: практика суспільних перетворень» (24 вип.), «Стратегія 2020: інформаційні технології в державному управлінні» (12 вип.).

Спеціалісти Адміністрації Президента України упродовж 2018 р. регулярно використовували у роботі інформаційно-аналітичні матеріали, підготовлені підрозділами СІАЗ НБУВ, зокрема: «Стратегія 2020: практика суспільних перетворень», «Стратегія 2020: інформаційні технології в державному управлінні».

Підготовлені Фондом Президентів України (ФПУ) видання (44 випуски інформаційно-аналітичних та реферативних видань, 42 аналітичні огляди та 8 520 реферативних записів) було розповсюджено у 950 бібліотек України через Мережу пунктів доступу громадян до офіційної інформації (членом якої є ФПУ) та до: вищих органів державної влади, обласних облдержадміністрацій, спеціалізованих навчальних закладів і у президентські бібліотеки за кордоном. Наразі підготовлені матеріали використовуються Інститутом законодавства Верховної Ради України, Комітетом з питань освіти і науки Верховної Ради України, Національним інститутом стратегічних досліджень та іншими установами у науково-дослідній роботі та при підготовці аналітичних записок для вищого керівництва держави.

Популяризація наукової та інформаційно-аналітичної продукції ФПУ проводиться також шляхом активної участі у презентації-виставці «Інформаційний ярмарок – 2018» ресурсів організацій, що надають технічну, аналітичну та консультативну допомогу Верховній Раді України, яка традиційно проходить за сприяння Апарату Верховної Ради України та Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво». ФПУ щорічно представляє свої інформаційно-аналітичні матеріали щодо політико-правових аспектів взаємодії влади та громадськості, результативності проведення реформ та втілення президентських ініціатив, актуальних аспектів впровадження та розвитку електронного урядування, інформаційної безпеки тощо («Стратегія – 2020»: практика суспільних перетворень», «Стратегія – 2020»: інформаційні технології в державному управлінні» та «Україна у відгуках зарубіжної преси»). У презентації були також представлені ряд монографічних досліджень з питань організації національного стратегічного ресурсу та розвитку інформаційної культури в умовах сучасної інформаційної та військової агресії проти України, а також формування національного консенсусу та пошуку шляхів реінтеграції окупованих територій, співавторами яких були співробітники ФПУ.

Практичне впровадження результатів науково-дослідної діяльності співробітників ФПУ відбувалось також шляхом організації тематичних виставок. Протягом звітного періоду було організовано 33 виставки, на яких представлено 1215 документів з фонду ФПУ, які відображають різні аспекти діяльності президентів країн світу та України, а також розкривають специфіку президентської влади загалом. У рамках співпраці ФПУ з структурними підрозділами Державного управління справами (Управління протокольного забезпечення заходів та Управління адміністративними будинками), що здійснює підготовку і проведення протокольних заходів за участю Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Ради національної безпеки і оборони України, інших державних органів, вищих посадових осіб України, інших держав, зарубіжних делегацій, а також забезпечує їх діяльність з виконання конституційних повноважень, було організовано на постійній основі та представлено на експозиції виставку документальних матеріалів з колекції ФПУ «Дипломатичний протокол в подарунках президентам України».

У межах проекту УБА «Все про Європу: читай, слухай, дізнавайся в пунктах європейської інформації в бібліотеках», що проводиться за підтримки Європейського Союзу, на базі ФПУ продовжив свою діяльність Пункт європейської інформації (ПЄІ). Використовуючи наявний ресурсний потенціал, співробітниками Фонду проводилось обслуговування користувачів відповідно до запитів на інформаційні ресурси з питань функціонування інституту президентства в країнах ЄС, європейської інтеграції, європейських цінностей та загалом інформації про ЄС. Отримання доступу до електронних баз даних про ЄС та євроінтеграцію від представництва ЄС в Україні сприяло більш якісному та ефективному наданню консультацій читачам.

У межах проекту УБА «Все про Європу: читай, слухай, дізнавайся в пунктах європейської інформації в бібліотеках», що проводиться за підтримки Європейського Союзу, на базі ФПУ продовжив свою діяльність Пункт європейської інформації (ПЄІ). Використовуючи наявний ресурсний потенціал, співробітниками Фонду було розширено доступ до інформаційних ресурсів з питань функціонування інституту президентства в країнах ЄС, європейської інтеграції, європейських цінностей та загалом інформації про ЄС. Отримання доступу до електронних баз даних про ЄС та євроінтеграцію від представництва ЄС в Україні сприяло більш якісному та ефективному наданню консультацій читачам. Щотижнево проводилась трансляція серії документальних фільмів та відеоматеріалів з історії ЄС, взаємовідносин Україна-ЄС та про сучасну Європу.

Як науково-методичний центр з проблем бібліотекознавства, бібліографознавства, інформатики, соціальних комунікацій, книгознавства, кодикології та кодикографії, документознавства, архівознавства, української біографістики, консервації та реставрації документів, науково-інформаційного забезпечення науки та суспільної практики за результатами науково-дослідних розробок Бібліотека готувала науково-методичні матеріали, надавала консультаційну допомогу, проводила науково-організаційні заходи для бібліотечно-інформаційних установ України. Зокрема, у 2018 р. фахівці НБУВ та бібліотек наукових установ брали участь у роботі ХІ Всеукраїнської науково-практичної конференції Національної бібліотеки ім. Я. Мудрого «Бібліотека і книга в контексті часу» та семінару «Актуальні питання охорони книжкових пам’яток» (Київ, 15 листопада 2018 р.). Інститут бібліотекознавства НБУВ був співорганізатором четвертих бібліотекознавчих студій пам’яті професора М. С. Слободяника, які відбулися 14 грудня 2018 р. на базі Національної бібліотеки ім. Я. Мудрого. Фахівці НБУВ беруть участь у науковому  проекті Національної бібліотеки України ім. Я. Мудрого «Українська  бібліотечна енциклопедія». За 2017–2018 рр. підготовлено та оприлюднено в електронному вигляді на сайті Бібліотеки 38 енциклопедичних статей.

Працівники НБУВ є членами Української бібліотечної асоціації, беруть активну участь у всіх заходах, які проходять під егідою цього громадського органу. Співробітник Інституту бібліотекознавства НБУВ Т. Ю. Гранчак у 2018 р. увійшла до складу Президії УБА, очолила «Комітет з розвитку інтелектуального капіталу УБА». Фахівці НБУВ та бібліотек наукових установ відвідали науково-практичний семінар «Міжнародні бібліотечні стандарти» (Київ, 9-10 вересня), організаторами якого були Українська бібліотечна асоціація та Goethe-Institut. Заходи з підвищення кваліфікації працівників НБУВ та бібліотек наукових установ розміщуються на порталі Української бібліотечної асоціації, дають можливість бібліотечному загалу ознайомитися з  питаннями, що вирішуються в середовищі академічних бібліотек. Науковці НБУВ та працівники наукових бібліотек м. Одеси брали участь у заходах XVI, XVII, XVIII Всеукраїнської виставки-форуму «Українська книга на Одещині». В рамках заходу 2018 р. відбувся круглий стiл «Шляхи спiвпрацi та координацiя зусиль бiблiотек i видавництв щодо популяризацiї української книги та читання серед молодi».

Фахівці НБУВ та бібліотекарі наукових установ м. Харкова співпрацюють з Харківською державною науковою бібліотекою ім. В. Г. Короленка. Зокрема, 24 жовтня 2018 р. відбулася ХХІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Короленківські читання 2018» за темою «Бібліотеки, архіви, музеї як центри освіти та саморозвитку особистості» в роботі якої взяли участь 6 фахівців НБУВ. Спільно з Державною науково-педагогічною бібліотекою України ім. В. О. Сухомлинського  на базі бібліотеки Інституту історії України був організований семінар-практикум «Впровадження  УДК в роботу академічних бібліотек секції суспільних і гуманітарних наук НАН України» (Київ, 6  червня 2018 р.).

Співпраця з Державною науковою технічною бібліотекою  спрямована на взаємовикористання фондів академічних та технічних бібліотек, дає можливість ознайомитися з ресурсами та послугами ДНТБ шляхом  відвідання семінарів і практикумів з різних питань бібліотечної діяльності. Науково-практичний семінар ДНТБ «Нормативно-технічні документи зі стандартизації: реалії, пріоритетні напрями розвитку національної системи» (Київ, 16 лютого 2018 р.) ознайомив учасників з сучасним станом стандартизації в Україні та проблемами авторського права у видавничій діяльності. Продовжувалася співпраця з Науково-технічною бібліотекою ім. Г. І. Денисенка НТТУ «КПІ». Зокрема, фахівці НБУВ та бібліотек  наукових установ брали участь у роботі  Міжнародної науково-практичної конференції «Стратегії розвитку бібліотек: від ідеї до втілення – 2018», що відбулася 6-7 грудня 2018 р. у м. Київ.

НБУВ співпрацює з Інститутом рукопису ім. М. Фізулі  НАН Азербайджану, який видає збірник «Научные  труды  Института рукописей». У 2018 р. вийшов черговий збірник, до складу якого увійшли наукові статі працівників НБУВ та ЛННБУ. 

Професійні стосунки НБУВ підтримує з редакцією Інформаційно-бібліотечного вісника «INFOLIB», на сторінках якого представлено досвід роботи НБУВ та українських бібліотек. Стаття В. І. Попика «Достижения, задачи и перспективы развития Нациоанльной библиотеки Украины имени В. И. Вернадського» опублікована в № 2 за 2018 р. вісника «INFOLIB».

Науково-методичне забезпечення роботи НБУВ, наукових бібліотек та бібліотечно-інформаційних підрозділів наукових установ та організацій з питань охорони інтелектуальної власності здійснював відділ з охорони інтелектуальної власності Бібліотеки, який надавав консультації з питань охорони авторських прав на бази даних та об’єкти (документи), що включені до них; щодо класифікації та видів баз даних, бібліотечних та законодавчих аспектів створення й використання баз даних, забезпечення їх охорони через авторське право, ліцензійні договори та спеціальні норми права, такі як «sue generis»; щодо порядку реєстрації баз даних в НБУВ та нормативних документів, що регламентують цю процедуру.

Фахівці Інституту архівознавства (директор Л.М. Яременко) як провідні наукові експерти активно залучалися Президією НАН України, Державною архівною службою України, науковими установами інших відомств для підготовки пропозицій та висновків на розпорядчі, регламентуючі, нормативні документи в галузі архівознавства і документознавства, книжкової культури, пам’яткознавства та на індивідуальні дослідження науковців (автореферати, дисертації, монографії) в цій галузі.

Популяризація та всебічне використання документів у наукових, культурних та соціально-правових цілях здійснювалось шляхом розроблення 6 електронних виставок з нагоди відзначення ювілеїв видатних вчених (представлено біографічну та археографічну передмови, цифрові зображення 155 архівних документів та анотацій до них), підготовки 25 письмових довідок на запити користувачів та надання їм 444 консультацій.

Результати досліджень впроваджувалися шляхом методичного, науково-консультаційного і науково-практичного супроводу, консультацій та експертних оцінок процесів підготовки та застосування індивідуальних нормативних та довідково-інформаційних документів з питань архівної справи і діловодства в установах НАН України – зокрема, погоджено 25 інструкцій з діловодства, номенклатур справ та положень про ЕК; 46 описів на документи 44 архівних фондів академічних установ, за підсумками яких до Архівного фонду НАН України включено 5520 справ з документами Національного архівного фонду та 2729 справ документації соціально-правового характеру; надано 968 консультацій; підготовлено 59 експертних висновків, інформацій і довідок; проведено 3 науково-практичні семінари для працівників служб вченого секретаря, науково-організаційних та інформаційних відділів, архівів, діловодних служб, відділів кадрів і бухгалтерій установ НАН України.

Інститутом архівознавства ініційовано створення 23 комісій з вивчення наукової спадщини вчених НАН України у 18 наукових установах і закладах вищої освіти України, до яких увійшли і співробітники ІА, та надано їм 52 консультації з цього питання і 25 консультацій співробітникам 5 архівних підрозділів установ НАН України з правом постійного зберігання документів НАФ. Продовжувалася робота щодо організації централізованого обліку документів НАФ у складі архівних фондів установ НАН України, за результатами якої подано відповідні обліково-інформаційні матеріали до Президії НАН України і Державної архівної служби України.

Інститутом рукопису НБУВ (чл.-кор. Л.А. Дубровіна) надавалися наукові консультації дослідникам та читачам ІР НБУВ з джерелознавчих, археографічних, кодикологічних та книгознавчих питань. Упродовж року співробітниками ІР надано 145 письмових довідок у відповідь на офіційне листування та за електронними адресами про склад та зміст фондів, наявність рукописів у фондах ІР, про уточнення назв рукописів, одиниць зберігання, наявність оздоблення, заставок у рукописах, уточнення дати написання рукопису тощо.

ІР було підготовлено 6 документально-книжкових виставок; 9 тематичних книжкових виставок; 6 електронних виставок, зокрема: «До 100-річчя Національної академії наук України» (режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/node/4028; «З нагоди 80-х роковин з дня смерті репресованого директора Всенародної бібліотеки України (нині – Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського), бібліотекознавця, педагога Степана Пилиповича Пастернака (27.04.1885–19.01.1938)» (режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/node/4349; «Огляд колекцій Відділу фонду юдаїки Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського» (для директора австрійського культурного форуму у Києві А. Корабачека) (Виконавець: Г. А. Ривкіна; кількість експонатів – 80); виставка для делегації, яка супроводжувала Президента Австрії (Виконавець: Г. А. Ривкіна; кількість експонатів – 120); «Сіонізм і 70-річчя проголошення держави Ізраїль: нотатки з історії за матеріалами ВФЮ ІР НБУВ» (режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/node/4154); «Євреї в часи революційних перетворень (1917–1919)» (режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/node/3906). Окрім цього, фахівці ІР взяли участь в організації 6 виставкових проектів спільно з музейними установами міста Києва.

Проведено 10 екскурсій з переглядом документів Інституту рукопису: ознайомча екскурсія для представників австрійських дипломатичних кіл в Україні, а саме Австрійського культурного форуму в м. Києві та австрійської делегації (26.04.2018); навчальна екскурсія «Лінгвістична експертиза тексту» для студентів магістрів 2-го курсу навчання за спеціальністю «Російська мова та література та іноземна мова: сучасні теоретичні та прикладні студії» (02.10.2018); заняття з метою ознайомлення з мистецтвом оформлення рукописних видань для працівників науково-технічної бібліотеки «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв та Центру непевної культурно-мистецької освіти (01.11.2018); ознайомча екскурсія студентів спеціальності «Економіка» та «Бізнес адміністрація» Державного університету Інфраструктури та технологій (29.11.2018); оглядова екскурсія в рамках офіційного візиту Посольства Греції в Україні. З офіційним візитом до Інститут рукопису завітав радник посольства Греції в Україні, Ісміні Панагопулу, якому були представлені раритетні рукописи із фондів ІР НБУВ (29.11.2018).

Відділом фонду юдаїки ІР НБУВ підготовлено та проведено 3 екскурсії: оглядова екскурсія в рамках офіційного візиту Федерального президента Республіки Австрії Александра Ван дер Беллена (13.03.2018); ознайомча екскурсія для делегації з Індонезії на чолі з послом Юдді Кріснанді (30.03.2018); оглядова екскурсія для студентів 2 року навчання Магістерської програми з юдаїки Національного університету «Києво-Могилянська академія». Майбутні магістри ознайомились з історією Бібліотеки та відділу, складом та змістом фондів відділу, історією єврейського книгодрукування, створення унікальної колекції, значення єврейської книги в житті єврейської громади впродовж тисячоліть тощо (05.07.2018).

Відбулося 7 презентацій наукових видань Інституту рукопису, зокрема: науково-довідкового видання Л.В. Гарбар «Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. – 1941 р.) : матеріали до біобібліографічного словника»; наукового каталогу Є. К. Чернухіна «Архів українських філологів А. О. Білецького і Т.М. Чернишової у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського : Біографічне дослідження. Науковий каталог»; наукового каталогу І.В. Клименко «Архів українського мистецтвознавця Б.С. Бутника-Сіверського (1901–1983) у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Біографічне дослідження. Науковий каталог»; монографії О.А. Іванової «Кирилична рукописна книга XVI ст. з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: Історико-кодикологічне дослідження. Альбом філіграней»; монографії «Inter pacem et bellum : Польща і Німецький орден у ХІІІ – на початку ХV ст.»; збірника наукових праць «Рукописна та книжкова спадщина України: археограф. дослідж. унікальних арх. та бібл. фондів» №21 тощо (Виконавці: Дубровіна Л. А., Степченко О. П., Зубкова Н. М. та ін.).

Співробітники Інституту рукопису взяли участь у 5 теле-, радіо- проектах, зокрема у підготовці сюжету для ТСН Новини (телеканал 1+1) «Повернення Євангелія». Для сюжету телеканалу «Т24» «Як зберігаються рукописні та стародруковані пам’ятки» надано інтерв’ю журналістам телеканалу (І. С. Корчемна) та підготовлено експозицію рідкісних та унікальних документів.

Наукові співробітники Інституту рукопису під керівництвом генерального директора бібліотеки Л. А. Дубровіної взяли участь у підготовці спецпроекту телеканалу «Ua: 24» присвяченому 100-річчу Національної бібліотеки В.І. Вернадского: надано інтерв’ю (О. П. Степченко Г. А. Ривкіна). Для виходу програми «Літопис. Відродження епох» телеканалу «Глас»: надано ґрунтовну інформацію (О.П. Степченко). За запитом телеканалу «СТБ» (для сюжету «Голодомор 1932–1933 рр.») Л.В. Гарбар, С. Ж. Силко готували інформаційну довідку. Для зйомки фільму про історію єврейських містечок в Україні телеканалом ZIK надала коментар Т.О. Батанова.

Інститут рукопису взяв участь у 2-х телевізійних прес-конференціях, присвячених презентації книги: Лавришівське Євангеліє XIV cтоліття. Видання факсимільного типу. Дослідження. Київ : Горобець, 2018. – 468 с., іл.: організованих видавництво «Горобець», за сприянням Українського культурного фонду, в рамках програми «Повертаємо в Україну культурну спадщину»: в інформаційному агентстві «Укрінформ» (21.11.2018); в інформаційному агентстві УНІАН (29.11.2018). (Л.А. Гнатенко).

Важливим напрямом впровадження результатів наукових досліджень Інституту книгознавства (Г.І. Ковальчук) була довідково-консультаційна діяльність. Зокрема, упродовж року у межах співробітництва з науковими установами, вищими навчальними закладами Білорусі, Польщі, Литви, Великобританії надавалися наукові довідки та консультації з питань опису стародруків, підготовки каталогів, книгознавчих досліджень українських фахівців, особливостей видань та примірників з фондів НБУВ, атрибуції видань без вихідних відомостей, ідентифікації філіграней, наприклад: Національній бібліотеці Білорусі, ЦНБ ім. Я. Коласа НАН Білорусі, Вармінсько-Мазурському університету м. Ольштин, Богословській академії, Інституту літератури ПАН, м. Варшава; Краківському та Ягеллонському університетам; О. Юрчишин-Сміт (Лондон, Великобританія); Національній бібліотеці Угорщини (м. Будапешт) тощо.

Упродовж року науковці Інституту книгознавства підтримували ділові контакти з представниками діаспори у таких країнах: Кафедра української мови та літератури Бельцкого університету ім. А. Руссо (Л. Чолану, Молдова); Літературно-мистецьке об’єднання «Слово» при НТШ (А. Житкевич, Торонто); Саскачеванський університет в Канаді (Н. Ханенко-Фрізен, Саскачеван); Пряшівський університет (М. Мушинка, Словаччина); Спілка українських письменників Словаччини (М. Няхай Пряшів); Німецько-українське наукове об’єднання ім. проф. Ю. Блохина (Д. Блохин, Німеччина); Товариство української літератури при Спілці білоруських письменників (Н. Бабіна, Бєлорусь); Відділ Європейських студій Британської бібліотеки (О. Керзюк, Велика Британія); Мюнхенський крайовий провід Пласту Німеччини (О. Микитчак, Мюнхен); Австралійський національний університет (О. Говор, Канберра).

Інститутом книгознавства готувалися для порталу НБУВ електронні ресурси у вигляді невеликих статей, оглядів, інформацій (58 статей, обсяг 5,6 др. арк.), але особливо активно публікувалися в мережі фейсбук на сторінках відділів (230 статей, 7 др. арк.). Звичною формою впровадження результатів досліджень стали також електронні виставки, що обов’язково доповнювалися відповідними текстами за темою (37 віртуальних виставок на порталі НБУВ). Експонувалися і різні тематичні виставки в корпусі, по яких проводилися екскурсії, лекції. До різних баз даних, що ведуться виконавцями теми, додано за рік загалом 13 500 описів пам’яток різних видів і різної глибини опису (переважна більшість з цих описів опублікована на порталі НБУВ).

Одним з напрямів діяльності Відділу наукових технологій збереження фондів (М.М. Омельченко) була науково-методична робота з питань збереження бібліотечних документів на паперових та новітніх носіях в сучасних умовах. Результати наукових досліджень виконавців НДР апробовано під час проведення семінарів: «Збереження бібліотечних фондів: традиції, інновації, перспективи» в рамках щорічної Міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Стратегічні завдання розвитку наукових бібліотек»; на науково-технічній конференції “Сучасні проблеми консервації і реставрації пам’яток мистецтва та писемної культури на пергаментній і паперовій основах” (Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника). Для співробітників НБУВ з метою підвищення кваліфікації з питань забезпечення збереження фондів на різних матеріальних носіях 31 липня 2018 р. проведено навчальний семінар «Консервація і стабілізація матеріальної основи бібліотечних документів». Під час проведення семінарів були оприлюднені змістовні презентації та цікаві відео- та фотоматеріали.

Однією з форм реалізації результатів наукових досліджень Бібліотеки була підготовка монографій, збірників наукових праць та збірників документів і матеріалів, науково-методичних посібників, довідкових і науково-бібліографічних видань (див. розділ «Видавнича діяльність»).

На виконання доручення Президії НАН України фахівцями НБУВ надано пропозиції до нової редакції Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» та «Порядку відбору рукописних книг, рідкісних і цінних видань до Державного реєстру національного культурного надбання», розробленого Міністерством культури України (наказ Міністерства культури України від 14 червня 2016 року № 437).

ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА.

За підсумками звітного року науково-дослідні роботи, заплановані на 2018 р., виконано в повному обсязі. Досягнуто нових результатів у вивченні проблем інтеграції та використання інформаційних ресурсів, розвитку національного інформаційного простору,  соціальних комунікацій та мереж, електронних інформаційних ресурсів, введення в електронний науково-інформаційний простір рукописних та книжкових пам’яток; особливостей застосування права інтелектуальної власності в інформаційно-комунікаційній діяльності бібліотек; місця і ролі бібліотек як інтеграторів і поширювачів біографічного знання, біобібліографічної інформації; розвитку наукометричних досліджень та використання бібліометричних технологій для активізації наукових досліджень, які підтвердили, що НБУВ є провідною установою академічної науки в розробці цих актуальних проблем в Україні.

Вагомим науковим доробком є вивчення, наукове опрацювання та введення до національного інформаційного простору документальних джерел з  історії створення і діяльності Національної академії наук України та її науковців протягом 100-річного періоду. Як провідний науково-дослідний, освітній, науково-інформаційний і культурний центр НБУВ упроваджувала розроблену ефективну модель формування консолідованого національного науково-інформаційного ресурсу, що реалізовувалася у розбудові на головному інформаційному порталі Бібліотеки комплексу електронних бібліотечних ресурсів загальнонаціонального значення, серед яких: електронна бібліотека «Україніка», інформаційний портал «Наука України: доступ до знань», інформаційний ресурс «Наукова періодика України», реферативна база даних «Україніка наукова», віртуальний «Центр досліджень соціальних комунікацій».

04 квітня 2018 р. в Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського відбулися вибори генерального директора Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. За результатами проведених виборів жоден з кандидатів не набрав більше двох третин голосів наукових працівників, присутніх на зборах колективу наукових працівників НБУВ. Відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», Статуту НАН України, Основних принципів організації та діяльності наукової установи Національної академії наук України, затверджених постановою  Президії НАН України від 17.09.2016 р. № 180, Президією НАН України з урахуванням рекомендацій Загальних зборів Відділення історії, філософії та права НАН України, що відбулися 24 квітня, розпорядженням від 27.04.2018 р. «Про генерального директора Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського» з 28 квітня 2018 р. було призначено виконувача обов’язків генерального директора НБУВ директора Інституту рукопису НБУВ чл.-кор. НАН України Л.А. Дубровіну на строк шість місяців, а постановою Президії НАН України «Про оголошення конкурсу на заміщення посад керівників наукових установ Відділення історії, філософії та права НАН України» було оголошено новий конкурс на заміщення посади генерального директора НБУВ. 

17 жовтня 2018 р. в Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського знов відбувалися вибори генерального директора Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. За результатами проведених виборів більше двох третин голосів наукових працівників, присутніх на зборах колективу наукових працівників НБУВ, набрала чл.-кор. НАН України Л.А. Дубровіна, яку з 07 листопада 2018 р. постановою Президії НАН України від  07.11.2018 р. «Про генерального директора Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського» призначено генеральним директором НБУВ.

Відповідно до кошторису на 2018 рік по КПКВ 6541230 «Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень», затвердженого 17.08.2018 р., НБУВ виділено додаткове фінансування. З урахуванням додаткового фінансування НБУВ  отримала можливість скасувати режим роботи з неповним робочим тижнем (скороченим на 8 годин), встановлення було запроваджено наказом генерального директора від  10.05.2016 р. № 29-осн у зв’язку з недостатнім фінансуванням.

Перспективними напрямами наукової роботи НБУВ у 2019 р. будуть: дослідження пам’яток рукописної спадщини в науковому та культурному просторі України, визначення ролі бібліотеки  у формуванні інформаційного  ресурсу  стратегічних  комунікацій  українського  суспільства, поглиблене студіювання біографіки та біобібліографії як інформаційно-комунікативного ресурсу в умовах суспільно-політичних і культурних трансформацій, визначення теоретичних, методичних та прикладних аспектів формування національної бібліографії в контексті вивчення спадщини діячів української науки та культури, атрибуція та експертиза книжкових та інших бібліотечних пам’яток. Продовжиться реалізація комплексних наукових та міжнародних проектів, спрямованих на інтеграцію зусиль в сфері бібліотечно-інформаційної діяльності, інформаційного наукового обміну.

Більш масштабною стане робота з впровадження нових прогресивних бібліотечно-інформаційних технологій формування ресурсів на базі цифрових технологій, дистанційних інформаційних сервісів; розвитку електронної бібліотеки та пошукових систем, сучасних он-лайн сервісів, що дозволять розширити можливості доступу до ресурсів і послуг бібліотеки для користувачів різних категорій; активної співпраці в мережі Інтернет. Першочерговим завданням є також поповнення кадрового потенціалу Бібліотеки молодими перспективними спеціалістами та підготовка наукових кадрів відповідно до отриманої ліцензії у 2018 р. на провадження діяльності у сфері вищої освіти на третьому освітньо-науковому рівні (підготовка докторів філософії) за спеціальністю 029 Інформаційна, бібліотечна та архівна справа.