24 жовтня 2012 року в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського відбулася лекція "Карикатура в американській пресі". Захід організовано за підтримки Посольства Сполучених Штатів Америки в Україні. Лекцію прочитав завідувач відділу освіти та культури Посольства Cполучених Штатів Америки в Україні Ерік Джонсон.

Перша карикатура з'явилася в американській газеті 9 травня 1754 року, за 22 роки перед тим, як американські колонії проголосили незалежність від Великобританії. На ній зоображено змію, розділену на вісім шматків. На кожному шматку надруковано ініціали однієї з колоній. Підставою для карикатури було поширене уявлення, ніби розчленовану змію можна оживити, якщо скласти всі її шматки докупи перед заходом сонця. "Приєднуйся або помри". Це - примітивний малюнок, але потужний заклик. Автор — художник-аматор Бенджамін Франклін, друкар і науковець, один із "батьків-засновників" Сполучених Штатів.

За роки, що минули між Беном Франкліном і нинішніми карикатуристами, сотні чоловіків і жінок (в основному, чоловіків) намагалися вплинути на плин подій своїми карикатурами. Іноді їм навіть вдавалося залишити слід в американській історії.

Найвідомішим карикатуристом країни був Томас Наст (1840-1902), який працював для журналу "Harper's Weekly" у 1860-1870-х роках. Він вів кампанію політиків Нью-Йорк Сіті, очолюваних Вільямом Марсі Твідом. Коли Твід утік в Іспанію, його затримав там іспанський службовець, котрий не читав по англійські, але впізнав Твіда завдяки карикатурі Наста.

Карикатури захищено Першою поправкою до американської Конституції. На щастя, досі при слуханні справ "карикатурист проти політика" завжди вигравав карикатурист. Право карикатуриста нагадати людям, які перебувають при владі або прагнуть її, що він готовий сміятися над ними. Робота в уряді — це серйозний бізнес, і сміх — це істотна зброя суспільства, яке обирає своїх лідерів.

Серед присутніх на лекції були художники зі знаменитого українського журналу "Перець", студенти Інституту суспільства Київського університету ім. Бориса Грінченка, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, співробітники кафедри парламентаризму та політичного менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України, читачі Бібліотеки. Після виступу Еріка Джонсона йому були поставлені питання, на які він із цікавістю відповів.