Благодійник – від слів "діяти" і "благо". І справа навіть не в розмірі вчиненого блага, а в душевному прагненні людини зробити добро та у здійсненні цього  прагнення. Тому про художника Петра Олександровича Бевзу саме так і хочеться сказати – благодійник .

Нещодавно він завітав до читального залу відділу образотворчих мистецтв Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Не тільки як відвідувач. Художник є нашим читачем ще з кінця 1980-х років, коли працював над своїм сценарієм до короткометражного художнього фільму «Конвоїр». А от цього разу Петро Олександрович відвідав НБУВ, щоб подарувати цілу низку ошатних художніх альбомів та каталогів, які презентують не лише його власний творчий доробок, а й кращі твори українського мистецтва довкілля, унікальні фото краєвидів України, мистецькі проекти Всеукраїнської творчої спілки художників «БЖ-АРТ», роботи учасників першої спільної виставки українських та словацьких художників, організованої в рамках започаткованого 2010 року масштабного міжнародного проекту «Простори тяжіння».

Хто ж він, наш друг і благодійник Петро Олександрович Бевза?  Український живописець, народився 1 січня 1963 року в селі Шпитьки Києво-Святошинського району на Київщині. Член Національної спілки художників України, Всеукраїнської творчої спілки «БЖ-АРТ». У 1977–1979 роках відвідував художню студію при Київському державному художньому інституті (нині – НАОМА). 1985 року закінчив Київський державний художній інститут (архітектурна майстерня професора Миколи Степанова, викладачі – Олексій Загниборода, Леонід Прибєга).

Петро Бевза є активним учасником художніх вітчизняних та зарубіжних виставок від 1987 року. Персональні виставки митця відбулися в Києві (1992, 1995, 1998, 1999, 2000, 2002–2005, 2007–2019), Харкові (2004), Запоріжжі (2007), Луцьку (2017), Парижі (1997), Ляйпцизі (1998), Мальме (Швеція, 2006, 2008), Торонто (2010), Женеві (2013).

Відзначений Почесним призом Міжнародного салону сучасного мистецтва D’art’96 (Ніцца, Франція), призом "Золотий перетин" (1997). Отримав звання "Художник року" в галузі живопису на Міжнародному Арт-фестивалі (Київ, 1997).

Майстер був автором ідеї, куратором, співкуратором та учасником численних художніх проектів, серед яких "Живописна пластика" (1993), "Синтези – Славутич’94", "Українсько-французькі зустрічі. Київ – Хуст" (1994), "C’est moi. Реальність абстракції" (1995), "Et caetera" (1996–1997), "Спадщина" (1999, ґрант Центру сучасного мистецтва "Совіарт"), "Перехід" (2000, ґрант Центру сучасного мистецтва Сороса), "Українізми. Візуальний словник" (2003), "350 років потому" (2004), "Номади. На лінії горизонту" (2008–2009),  "Простори тяжіння" (2010), "Ми просто йшли" (2014–2015), "Йордань" (2016–2017) та інші.

Твори Петра Бевзи зберігаються в Національному художньому музеї України (Київ), Музеї сучасного мистецтва "Совіарт" (Київ), Запорізькому, Одеському художніх музеях, Музеї сучасного мистецтва "ПластАрт" (Чернігів), Національному музеї у Львові, Міжнародному фонді  "Відродження" (Київ), Національному банку України (Київ), Музеї сучасного мистецтва "PasquArt" (Біль-Б’єнн, Швейцарія), Українському інституті Америки (Нью-Йорк), а також  у приватних колекціях України, Росії, Польщі, Великої Британії, США, Франції, Німеччини, Іспанії, Голландії, Бельгії, Йорданії, Ізраїлю, Швеції, Швейцарії, Канади.

Перше, що вражає при зустрічі з Петром Бевзою, – теплий погляд, щирість, відкритість, легкість у спілкуванні, дивовижно світла енергетика, глибоке філософське світобачення і разом з тим готовність та бажання ділитися своїм позитивним настроєм і знаннями. Надзвичайно зацікавлено і фахово розповідав митець про кожну з подарованих Бібліотеці книг, про історію їх створення, реалізовані мистецькі проекти, відповідав на безліч поставлених йому запитань, робив дарчі написи на виданнях.

З цими подарованими цінними виданнями відвідувачам Бібліотеки можна ознайомитися у відкритому доступі на виставці нових надходжень, яка буде діяти протягом лютого 2019 року в читальному залі Відділу образотворчих мистецтв, за адресою вул. Володимирська, 62.

Дарування книг до бібліотеки – це не простий вияв доброчинності чи безкорислива щедрість. Це – в першу чергу – глибоке розуміння того, що бібліотека є не лише надійним, дбайливим зберігачем різних видів документів, а й активним популяризатором знань. Така увага до скарбниці знань надихає та стимулює її працівників і відвідувачів, адже надходження нових мистецьких книг високого інформативного та поліграфічного рівня – це завжди радість та духовне збагачення.

Повний опис подарованих видань у додаткових матеріалах.

Тож Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського висловлює щиру й глибоку подяку за подаровані Петром Олександровичем Бевзою книги, які, без сумніву, знайдуть свого читача і стануть важливою частинкою унікального за змістом і видами документів фонду образотворчих видань нашої Бібліотеки.

Л.М. Гутник,

молодший науковий співробітник

відділу образотворчих мистецтв НБУВ