Георгій Йосипович Сухомел народився 11 вересня 1888 р. на хуторі Голендри (нині село Миколаївка Козятинського району Вінницької області) у багатодітній родині серед дванадцяти братів і сестер. У селищі проживали переважно чехи-переселенці, серед яких його батьки – Йосип Іванович та Ганна Кирилівна Сухомели, що емігрували у пошуках роботи з Чехії до України у 1874 р. Родина була з селян-середняків. У 1902 р. Георгій Сухомел закінчив у рідному селі двокласну школу і з 1903 р. продовжив освіту в одному з реальних училищ Києва, з якого був виключений у 1905 р. за участь у революційному гуртку. Реальне училище все ж таки вдалося скінчити екстерном у 1908 р. А далі навчання на механічному факультеті Київського політехнічного інституту за спеціальністю «гідромеханіка» (1908–1913 рр.). Кошти на навчання небагатий студент заробляв репетиторством, виготовленням креслень та ін. Закінчивши інститут, став професорським стипендіатом кафедри гідравліки та гідравлічних машин, потім – викладачем, доцентом, деканом механічного факультету, професором і завідувачем кафедри гідравліки та гідравлічних машин у Alma mater (1914–1948 рр.). Водночас також викладав та завідував кафедрою у Київському інституті інженерів водного господарства (1916–1958 рр.).
     

Ще молодим фахівцем Г. Й. Сухомела залучали до відповідальної роботи старшим інженером у технічному відділі Київського обласного військово-промислового комітету (1915–1917 рр.) та у державних паливно-промислових організаціях м. Києва (1917–1923 рр.).
     

Паралельно з викладацькою роботою Георгій Йосипович Сухомел працював у науково-дослідних установах Академії наук АН УРСР. З 1927 до 1958 рр. займав посади старшого наукового співробітника, завідувача відділу гідравліки (з 1930 р.) та директора (з 1940 р.) Інституту гідрології та гідротехніки АН УРСР. Деякий час працював за сумісництвом завідувачем відділу гідроспоруд Інституту будівельної механіки АН УРСР (1941–1944 рр.).
     

Зусиллями Г. Й. Сухомела у вищеназваних учбових закладах, де він викладав, а також в Інституті гідрології і гідротехніки АН УРСР були створені гідравлічні лабораторії.
     

Наукові інтереси вченого стосуються дослідження питань теорії і розрахунку газів у печах, руху води з критичними глибинами у відкритих потоках, проблемам місцевих втрат гідравлічної енергії. Він розробив теорію неоднорозмірного руху рідини з вільною поверхнею у відкритих водотоках, а також експериментально встановив і теоретично обґрунтував можливість двох форм руху води у відкритих річках і гідротехнічних спорудах, розв’язав ряд практичних питань інженерної гідравліки. Г. Й. Сухомел автор понад 80 наукових праць. Його узагальнюючим науковим дослідженням стало «Питання гідравліки відкритих русел і споруд» (1949 р.), за яку вчений отримав Державну премію (1951 р.). Результати теоретичних розвідок науковця лягли в основу розробки рекомендацій з безпечного плавання у відкритих фарватерах, проектування гідротехнічних споруд та ін.
     

У науковому зростанні Г. Й. Сухомел досягнув таких висот: 1927 р. – професор, 1939 р. – член-кореспондент АН УРСР, 1948 р. – доктор технічних наук, 1951 р. – академік АН УРСР. Окрім наукових ступенів та вчених звань його наукові досягнення було відзначено державними нагородами: орденами «Знак Пошани» (1944 р.), Трудового Червоного Прапора (1948 р.), Леніна (1954 р.).
     

А ще Георгій Йосипович мав чудову родину: віддану дружину Єлизавету Михайлівну та люблячу дочку Катерину Георгіївну, яка в дорослому віці ніжно турбувалась про нього, особливо, в останні роки його життя.
     

18 липня 1966 р. Г. Й. Сухомел помер; його було поховано на Байковому кладовищі у Києві.
                                                        ***
     

Для виставки відібрано 25 оригінальних документів з особового фонду № 25 «Сухомел Георгій Йосипович (11.09.1888–18.07.1966) – академік АН УРСР за спеціальністю «гідравліка і гідротехніка (технічна механіка рідин, гідротехнічні науки)»  (1951)», який зберігається в Інституті архівознавства НБУВ.
     

Наукова спадщина вченого представлена автографами його статей, доповідей, міркувань, доповідних записок та індивідуальним звітом академіка за 1956 р. та ін. У нинішній ювілейний рік НАН України звертає на себе увагу машинописний документ з авторськими правками «Короткий нарис історії Відділу технічних наук Академії наук УРСР».
     

Серед фотодокументів фотопортрети Г. Й. Сухомела; зворушливий родинний знімок батьків та дітей Сухомелів з 13-річним Георгієм (1901 р.); Г. Й. Сухомел на груповому фото зі співробітниками Київського політехнічного інституту; академік серед документів та книг за робочим столом та останнє зображення вченого на відпочинку, можливо, на академічних дачах.
     

Про життєвий шлях Г. Й. Сухомела можна довідатися з автографа його автобіографії, посвідчень та інших документів з різних установ, де працював вчений. Звертає на себе увагу його заява до директора Науково-дослідного інституту промислової енергетики про звільнення з посади керівника сектора (1930 р.), на якій він працював за сумісництвом. Георгій Йосипович не просто відмовляється від посади, він мотивує це прохання великою завантаженістю через участь в організації гідравлічної та гідротехнічної лабораторії, в якій було зацікавлено багато академічних та галузевих наукових установ. До того серйозної уваги вимагали аспіранти, підготовкою яких займався вчений. Він просить перевести його на безоплатну позаштатну посаду наукового співробітника і бере зобов’язання закінчити, розпочаті ним наукові роботи, і по можливості брати участь у розробках інших наукових тем. Ця заява характеризує Г. Й. Сухомела як порядну, шляхетну та відповідальну людину і науковця.
     

Особистим документом, що свідчить про приватне життя науковця є записка, яку донька Катерина Георгіївна надіслала до батька під час перебування його у лікарні. Цей запис сповнений щирою любов’ю і довірою у стосунках рідних людей.
     

Тож експозиція дає можливість довідатися про життя видатної особистості Г. Й. Сухомела, відчути його як людину та вченого скрізь призму документів-свідків.
     

Кожен архівний документ супроводжується текстівкою та інформацією про місце його зберігання. Наближені дати подано у квадратних дужках.

Виставку підготувала
молодший науковий співробітник відділу археографії
Інституту архівознавства НБУВ НАН України
І. Г. Кіржаєва