Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського (НБУВ) здійснювала дослідження за 11 науково-дослідними фундаментальними та прикладними темами (дев’ятьма відомчими, двома програмно-цільовими; чотири наукових проекти завершено) за такими основними науковими напрямами:

– теоретичні, методичні та інформаційно-технологічні проблеми управління знаннями в бібліотеках і формування фондів та бібліотечних баз знань, інтеграція та використання інформаційних ресурсів; розвиток національного інформаційного простору;

–  вивчення, збереження і видання  рукописної, книжкової та документальної спадщини України; створення національної бібліографії та біобібліографії, розвиток української біографістики;

–   проблеми розвитку інформаційного суспільства, глобальної інформатизації та соціальних комунікацій, інформаційної безпеки України.

У межах дослідження процесів розбудови інформаційного суспільства, глобальної інформатизації та розвитку соціальних комунікацій, зміцнення інформаційної безпеки України ученими і спеціалістами НБУВ вивчено проблеми піднесення інформаційної культури як важливого чинника згуртування українського суспільства та формування стратегічного наративу інформаційного забезпечення реінтеграції тимчасово окупованих територій в загальноукраїнський контекст. Визначено роль національних інформаційних центрів у формуванні затребуваних суспільством наративних продуктів для системи стратегічних комунікацій України, які повинні стати ефективним інструментом подолання впливу деструктивної пропаганди та стратегічним ресурсом реінтеграції. У контексті вивчення еволюції сучасної інформаційної сфери здійснено дослідження впливу її основних чинників на особу, змісту відповідних адаптаційних процесів, еволюції механізмів управління інформаційними впливами та соціально-культурних перспектив інформатизації для особи і суспільства (академік НАН України  О. С. Онищенко, д-р іст. наук, проф. В. М. Горовий).

Упроваджувалася розроблена науковцями НБУВ ефективна модель формування консолідованого національного науково-інформаційного простору (д-р наук із соц. ком., с.н.с. К. В. Лобузіна), яку в 2017 р. реалізовано у розбудові на головному інформаційному порталі Бібліотеки комплексу електронних бібліотечних ресурсів загальнонаціонального значення, серед яких: електронна бібліотека «Україніка», інформаційний портал «Наука України: доступ до знань», інформаційний ресурс «Наукова періодика України», реферативна база даних «Україніка наукова», «Цифрова бібліотека історико-культурної спадщини», «Український національний біографічний архів», віртуальний «Центр досліджень соціальних комунікацій», універсальна електронна бібліотека; корпоративний проект НАН України, Канадського інституту українських студій, Історико-меморіального музею Михайла Грушевського у м. Києві, Центрального державного історичного архіву України та НБУВ – «е-Архів Михайла Грушевського: бібліотека, архів, галерея, інтернет-ресурси», комплекс проблемно-орієнтованих баз даних і знань, зведений електронний каталог мережі бібліотек науково-дослідних установ НАН України, оснащені новітніми системами інтелектуального пошуку, а також засобами інтеграції ресурсів установ та організацій – партнерів.

Інститутом архівознавства (канд. іст. наук, с.н.с. Л. М. Яременко) досліджено проблеми формування, збереження та введення до наукового обігу української історико-культурної архівної спадщини. Головні пріоритети – дослідження теоретичних і науково-методичних аспектів функціонування Архівного фонду НАН України з метою визначення нових та удосконалення традиційних принципів і критеріїв фондування, описування, зберігання та використання, із застосуванням методів джерелознавчого та біобібліографічного аналізу, атрибуції, евристики, архівних документів, що створюються в системі НАН України.

Інститутом рукопису НБУВ (член-кореспондент НАН України Л. А. Дубровіна) вдосконалено теоретичні та методичні науково-практичні засади наукового опису рукописних пам’яток, архівних документів та документів особового походження; досліджено та введено до наукового обігу нові рукописні джерела національної духовної спадщини України, що зберігаються в бібліотечних фондах; накопичувалася інтегрована інформація в системі спеціальних баз даних та у зведених ресурсах рукописних і книжкових фондів.

Комплекс досліджень з історії книжкової культури в Україні та в українській діаспорі здійснено Інститутом книгознавства НБУВ (д-р іст. наук, проф. Г. І. Ковальчук). Вивчено раніше мало висвітлені у науковій літературі книжкові пам’ятки, їх тематику, питання редакційно-поліграфічної підготовки, художнього оформлення, історію їх створення та використання суспільством.

Багаторічний науковий проект загальнонаціонального значення (1999–2017 рр.) з формування бібліографічного ретроспективного репертуару української книги (д-р іст. наук, проф. В. Ю. Омельчук) завершено випуском 20-го тому фундаментального науково-бібліографічного покажчика «Книга в Україні. 1861–1917: матеріали до репертуару української книги» в серії «Національна бібліографія України». Видання представлено в електронному архіві на порталі НБУВ, що дає можливість вільного доступу до інформації національного значення громадянам країни та зарубіжним користувачам. Розпочато також формування електронної повнотекстової колекції оцифрованих видань із фондів НБУВ «Україномовна книга».

Інститутом біографічних досліджень НБУВ (член-кореспондент НАН України В.І. Попик) досліджено еволюцію наукових поглядів на біографічне знання, проблеми вітчизняної біографіки та біобібліографії як інформаційного ресурсу науки, освіти і культури, суспільно-політичного життя, досвід і перспективи розвитку галузевої та регіональної біографіки.

Службою інформаційно-аналітичного забезпечення, Фондом Президентів України, Національною юридичною бібліотекою (д-р іст. наук, проф. В. М. Горовий, канд. іст. наук, с.н.с. Ю. М. Половинчак, канд. політ. наук, с.н.с. Л.М. Галаган) досліджено вітчизняне соціокультурне середовище в контексті зміцнення національної інформаційної безпеки, вдосконалення правової бази національної інформаційної сфери, з урахуванням розвитку нових технологій  електронних інформаційних обмінів, вдосконалення методик правового захисту  інтелектуальної власності. Визначено особливості впливів сучасного глобального інформаційно-комунікативного середовища на розвиток громадянського суспільства в Україні, проесів інформатизації в країні; вивчався процес налагодження взаємодії вітчизняних бібліотечних установ з міжнародним бібліотечним співтовариством. Проаналізовано тенденції розвитку електронного інформаційного ресурсу сучасності в контексті підвищення ефективності його використання в управлінській діяльності. Розроблено систему моніторингу результативності діяльності вчених і дослідницьких колективів України на основі даних провідних світових наукометричних баз. Науково-аналітична діяльність спрямовувалася на систематичний моніторинг вітчизняних і зарубіжних засобів масової інформації, підготовку тематичних науково-аналітичних оглядів з актуальних проблем суспільно-політичного, соціально-економічного, науково-технічного, культурного, розвитку України, міжнародних відносин, слугувала інформаційному забезпеченню діяльності вищих органів державної влади України, органів державного управління та місцевого самоврядування, політикуму і громадськості.

Фахівцями НБУВ запропоновано нові методи уповільнення старіння паперових носіїв інформації шляхом модернізації сфери збереження документів в умовах сучасного бібліотечного середовища; досліджено теоретичні аспекти та здійснено науково-практичні заходи з оптимізації матеріальної основи оригіналів найбільш цінних документів НБУВ та бібліотек наукових установ НАН України (канд. іст. наук Л. В. Муха). Завдяки реалізації цілісної системи наукових, науково-організаційних, технологічних заходів підвищено рівень надійності збереження фондів НБУВ, що мають державний статус національного наукового надбання.

Упродовж року реалізовувалися заходи щодо збереження та забезпечення належного функціонування об’єкта, який становить національне надбання України: «Фонд рукописів, стародруків, рідкісних видань, історичних колекцій, архівний фонд та депозитарій Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського». Науково-практичні заходи було спрямовано на подальше розширення доступу до наукового об'єкта та ефективне його використання, що забезпечувалось підтриманням нормативних режимів зберігання фондів, здійсненням стабілізаційних операцій для уповільнення процесів старіння матеріальної основи документів на папері, пергамені та новітніх носіях інформації, виготовленням електронних копій документів.

Результати наукових досліджень оприлюднено в заключних звітах з виконання досліджень, підготовлених до друку та виданих наукових працях, публікаціях, інформаційно-аналітичній продукції, у т. ч. електронній, інформаційних базах даних, науково-методичних матеріалах, та впроваджено у наукову та практичну роботу органів державної влади та управління, наукових установ, вищих навчальних закладів, бібліотечно-інформаційних центрів та інших організацій України, про що свідчать численні листи, довідки та інші документи про використання наукових та науково-методичних напрацювань колективу Бібліотеки.

ВИКОРИСТАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ. Упродовж 2017 р. Національною бібліотекою України імені В.I. Вернадського досягнуто помітних результатів у інтеграціії наукової інформації на всіх видах носіїв, інформаційному та науково-аналітичному забезпеченні потреб науки, освіти, культури, державного управління; розбудові електронних ресурсів: електронних бібліотек, архівів, баз даних, репозиторію електронних версій наукової періодики; ресурсів бібліометричної та наукометричної інформації; організації доступу наукових установ до зарубіжних баз даних наукової інформації; розвитку системи цільового інформаційного забезпечення дослідницької та управлінської сфер.

Онлайновий інформаційний комплекс баз даних НБУВ, доступний користувачам, склав 59 баз даних з кількістю записів у них – 4,1 млн; понад 0,85 млн повних текстів.

За даними програми аналізу log-файлів веб-серверів WebLogExpert протягом 2017 р. до порталу НБУВ було сеансів – 22,2 млн.; звернень до веб-матеріалів – 401,5 млн; переглядів веб-сторінок – 18,9 млн; завантажень повнотекстових ресурсів – 26,1 млн файлів. Кількість віддалених користувачів з унікальними ір-адресами складає 2,7 млн. Загальна середньодобова кількість сеансів звернення до ресурсів веб-порталу НБУВ складає 60 тис.

Розвиток у 2017 р. пошукових можливостей інформаційного ресурсу (у тому числі сайту irbis-nbuv.gov.ua, на якому представлено комплекс каталогів, електронних бібліотек і баз даних) нового порталу НБУВ показав значне зростання попиту користувачів. За даними аналітичної вебметричної системи Google Analitics (вебметричний сервіс збирає не всі дані про звернення до ресурсів, а лише частину, у порівнянні із оригінальним log-файлом веб-сервера) комплекс електронних інформаційних ресурсів НБУВ (переважно представлений інформаційними ресурсами на платформі бібліотечної АБІС) протягом 2017 р. використовувався у таких обсягах: сеанси: 3,2 млн, користувачі: 2,0 млн; перегляди сторінок: 12,0 млн. Серед відвідувачів 10% складають відвідувачі інших країн світу: Росія, Польща, Сполучені Штати Америки, Білорусь, Німеччина, Великобританія, Китай, Франція, Турція, Ізраіль, Литва, Італія, Чехія, Канада, Молдова. Найвищі показники за кількістю сеансів мають такі 10 міст України: Київ, Львів, Харків, Дніпропетровськ, Одеса, Запоріжжя, Донецьк, Тернопіль, Івано-Франківськ. За даними системи Google Analitics середньодобова кількість сеансів звернення до порталу НБУВ у 2017 р. склала 9,2 тис.

Для надання суспільству цілісного уявлення про стан вітчизняного наукового середовища у загальному доступі на порталі «Центр досліджень соціальних комунікацій» Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського відкрито інформаційно-аналітичну систему «Бібліометрика української науки». Станом на грудень 2017 р. у ній представлено бібліометричні портрети 33,5 тис. вітчизняних учених, понад 200 інституцій (університетів і академічних установ), близько 600 наукових колективів (кафедр, відділів, лабораторій) і понад 500 наукових періодичних видань. Для вчених наведено індекси Гірша в системах Google Scholar і Scopus. Система містить також бібліометричні показники українських журналів і установ за даними світових наукометричних платформ Web of Science, Scopus, Ranking Web of Research Centers.

Науковці Бібліотеки брали участь у підготовці та розробці програм та проектів, пропозицій, інформаційно-аналітичних матеріалів, експертних висновків, залучалися до розроблення та експертизи різних правових актів та стандартів  тощо.

Упродовж 2017 р. НБУВ здійснювала мережеве інформаційне, науково-аналітичне та експертне забезпечення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, наукових установ, закладів освіти, ділових об`єднань та громадських організацій, зокрема на замовлення Адміністрації Президента України, Ради національної безпеки і оборони України, Інституту законодавства Верховної Ради України, Комітетів Верховної Ради України, інших установ та організацій (понад 2000 абонентів – корпоративних користувачів) надано у друкованому та електронному вигляді 14 найменувань, 297 випусків інформаційно-аналітичних, оглядово-прогностичних бюлетенів, зокрема: «Шляхи розвитку української науки» (5 вип.), «Соціальні мережі як чинник інформаційної безпеки» (21 вип.), «Проблеми інформатизації» (21 вип.), «Україна: події, факти, коментарі» (24 вип.), «Резонанс» (25 вип.), «Політичні організації в демократичному процесі» (22 вип.), «Безпека інформаційної сфери» (14 вип.). Започатковано видання нового інформаційного продукту «Інформаційна ситуація в Україні (аналіз тижневого масиву регіональної електронної інформації)» (50 вип.), спрямованого на моніторинг та аналіз інформаційної картини медіаполя регіонів.  

З метою наукового забезпечення конституційного процесу в Україні НБУВ видавала та розповсюджувала інформаційно-аналітичні випуски бюлетенів «Громадська думка про правотворення» (22 вип.), «Конституційний процес в Україні: політико-правові аспекти» (11 вип.), «Стратегія–2020»: практика суспільних перетворень» (27 вип.); «Стратегія– 020»: інформаційні технології в державному управлінні» (12 вип.), «Україна у відгуках зарубіжної преси» (19 вип.).

У межах співпраці НБУВ з РНБО України працівниками СІАЗ започатковано  у 2017 р. нове інформаційно-аналітичне видання «Інформаційна ситуація в Україні (аналіз тижневого масиву регіональної електронної інформації)» (50 вип.), яке надавалось Головному ситуаційному центру РНБО України і  висвітлювало події та процеси політичного, соціально-економічного розвитку України, що впливають на стан національної безпеки держави, становлять потенційну загрозу нацбезпеці у соціально-гуманітарній, економічній, політичній, екологічній, науково-технологічній сферах. Матеріали, підготовлені на основі аналізу глобальних і національних інформаційних ресурсів, їх структуризація для служби Ситуаційного центру РНБО сприяли задоволенню потреби гнучкого реагування з боку владних структур на загрози для національної безпеки. Під час підготовки матеріалів оцінювався вплив події на стан національної безпеки України, а також визначалися можливі заходи протидії для запобігання, нейтралізації чи зменшення її можливого негативного впливу.

Спеціалісти Адміністрації Президента України упродовж 2017 р. регулярно використовували у роботі інформаційно-аналітичні матеріали, підготовлені підрозділами СІАЗ НБУВ, зокрема: «Регіони сьогодні»,  Стратегія–2020»: практика суспільних перетворень».

Підготовлені Фондом Президентів України (ФПУ) видання (58 вип. інформаційно-аналітичних та реферативних бюлетенів, 48 вип. аналітичних оглядів, цикл інформаційно-аналітичних та інформаційно-бібліографічних матеріалів в електронному та друкованому вигляді) було розповсюджено у 950 бібліотек України через Мережу пунктів доступу громадян до офіційної інформації (членом якої є ФПУ) та до: вищих органів державної влади, обласних облдержадміністрацій, спеціалізованих навчальних закладів і у президентські бібліотеки за кордоном. Наразі підготовлені матеріали використовуються Інститутом законодавства Верховної Ради України, Комітетом з питань освіти і науки Верховної Ради України, Національним інститутом стратегічних досліджень та іншими установами у науково-дослідній роботі та при підготовці аналітичних записок для вищого керівництва держави.

З метою популяризації наукової та інформаційно-аналітичної продукції ФПУ брав активну участь у виставці-презентації ресурсів громадянського суспільства та міжнародних організацій «Інформаційний ярмарок–2017», організованої Апаратом Верховної Ради України та Програмою Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво». Інформаційно-аналітичні та реферативні видання ФПУ «Стратегія–2020»: практика суспільних перетворень», «Стратегія–2020»: інформаційні технології в державному управлінні» та «Україна у відгуках зарубіжної преси» було представлено для народних депутатів, їхніх помічників-консультантів, працівників Апарату, а також надано консультації про наявні науково-інформаційні ресурси ФПУ, НЮБ та СІАЗ щодо інформаційного супроводу діяльності органів державної влади та владних структур.

Результати наукових  досліджень Фонду Президентів України, зокрема цикл моніторингових досліджень з питань розвитку електронного урядування «Стратегія – 2020»: інформаційні технології в державному управлінні» широко попкляризувалися серед інноваторів, вітчизняних та іноземних інвесторів і бізнесменів, представників влади у рамках ІІ Міжнародного форуму «INNOVATION MARKET», що проводився під патронатом Кабінету Міністрів України та за підтримки Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства освіти і науки України, Національної академії наук України, Китайського центру обміну науковою та технологічною інформацією (CSTEC). Інформацію щодо формування консолідованого електронного ресурсу з питань функціонування інституту президентства в України та за кордоном було представлено на VІ Міжнародному форумі молодих інтелектуалів «Зв’язок поколінь» (5–9 липня 2017 р., Киргизька Республіка, м. Чолпон-Ата).

У межах проекту УБА «Все про Європу: читай, слухай, дізнавайся в пунктах європейської інформації в бібліотеках», що проводиться за підтримки Європейського Союзу, на базі ФПУ продовжив свою діяльність Пункт європейської інформації (ПЄІ). Використовуючи наявний ресурсний потенціал, співробітниками Фонду було розширено доступ до інформаційних ресурсів з питань функціонування інституту президентства в країнах ЄС, європейської інтеграції, європейських цінностей та загалом інформації про ЄС. Отримання доступу до електронних баз даних про ЄС та євроінтеграцію від представництва ЄС в Україні сприяло більш якісному та ефективному наданню консультацій читачам. Щотижнево проводилась трансляція серії документальних фільмів та відеоматеріалів з історії ЄС, взаємовідносин Україна-ЄС та про сучасну Європу.

Як науково-методичний центр з проблем бібліотекознавства, бібліографознавства, інформатики, соціальних комунікацій,  книгознавства, кодикології та кодикографії, документознавства, архівознавства, української біографістики, консервації та реставрації документів, науково-інформаційного забезпечення науки та суспільної  практики  за результатами науково-дослідних розробок Бібліотека готувала науково-методичні матеріали, надавала консультаційну допомогу, проводила науково-організаційні заходи для бібліотечно-інформаційних установ України.

Національною бібліотекою імені В.І. Вернадського відповідно до постанови Бюро Президії НАН України від 09.06.2016 р. № 111 «Про результати роботи Комісії НАН України з вивчення стану та розроблення заходів щодо поліпшення збереження та охорони фондів Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського» були розроблені «Положення про книжкові пам’ятки, рідкісні та цінні фонди (колекції), що зберігаються в установах НАН України» та «Правила користування книжковими пам’ятками, рідкісними та цінними рукописними та книжковими фондами, що зберігаються в установах НАН України», затверджені розпорядженням Президії НАН України № 388 від 15 червня 2017 р. «Про впорядкування збереження та використання книжкових пам’яток, рідкісних та цінних книжкових і рукописних фондів в установах Національної академії наук України». НБУВ здійснює науково-методичне та консультаційне забезпечення реалізації цих документів в НАН України.

Науково-методичне забезпечення роботи НБУВ, наукових бібліотек та бібліотечно-інформаційних підрозділів наукових установ та організацій з питань охорони інтелектуальної власності здійснював відділ з охорони інтелектуальної власності Бібліотеки, який надавав консультації з питань охорони авторських прав на бази даних та об’єкти (документи), що включені до них; щодо  класифікації та видів баз даних, бібліотечних та законодавчих аспектів створення й використання баз даних, забезпечення їх охорони через авторське право, ліцензійні договори та спеціальні норми права, такі як «sue generis»; щодо порядку реєстрації баз даних в НБУВ та нормативних документів, що регламентують цю процедуру.

Фахівці Інституту архівознавства (директор Л.М. Яременко) як провідні наукові експерти активно залучалися Президією НАН України, Державною архівною службою України, науковими установами інших відомств для підготовки пропозицій та висновків на розпорядчі, регламентуючі, нормативні документи в галузі архівознавства і документознавства, книжкової культури, пам’яткознавства та на індивідуальні дослідження науковців (автореферати, дисертації, монографії) в цій галузі. Зокрема, у 2017 р. співробітниками Інституту архівознавства підготовлено низку нормативних і методичних документів, затверджених постановою Президії НАН України і рекомендованих для впровадження в роботу архівної системи НАН України, і були опубліковані у виданні «Організація діловодства та архівного зберігання документів у Національній академії наук України». Розроблені Інститутом архівознавства НБУВ критерії класифікації та принципи фондування архівних документів сприяють виконанню архівними підрозділами НАН України однієї з основних своїх функцій - забезпечення доступу громадян до документної інформації і є підґрунтям для створення дієвої системи обліку архівних документів.

Результати розроблення науково-пошукових та інформаційних систем і науково-довідкового апарату на документи Архівного фонду НАН України знайшли своє відображення у опублікованому науково-довідковому виданні «Особові архівні фонди вчених НАН України в Інституті архівознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського : путівник» обсягом 61 др. арк.

Популяризація та всебічне використання документів у наукових, культурних та соціально-правових цілях здійснювалось шляхом підготовки електронних виставок (6, на 157 архівних документів) в рамках відзначення ювілеїв видатних вчених та підготовки 30 письмових довідок.

Фахівцями Інституту здійснювався методичний та науково-консультаційний супровід процесів підготовки індивідуальних нормативних документів з питань архівної справи і діловодства (189), довідково-інформаційних документів (156) до архівних фондів установ НАН України, через надання науково-методичних та практичних консультацій (2085), здійснення наукової експертизи розробок та підготовку експертних висновків, інформацій і довідок (87), проведення наукових семінарів (7) для працівників архівів та діловодних служб установ НАН України.

Результати науково-дослідної роботи Інституту архівознавства широко впроваджувались в діяльність наукових установ НАН України, про що свідчать довідки та листи про впровадження цих розробок від Інституту енциклопедичних досліджень, Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького, Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена, Інституту фізики, Профспілки працівників НАН України, відділу науково-правового забезпечення діяльності НАН України; наукових установ інших відомств, вищих навчальних закладів, бібліотек, музеїв – Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво», історичного факультету та кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки України НААН, Ніжинського краєзнавчого музею імені І.Г. Спаського.

Інститутом  рукопису НБУВ (Л.А. Дубровіна) надавалися наукові консультації дослідникам та читачам ІР НБУВ з джерелознавчих, археографічних, кодикологічних та книгознавчих питань. Упродовж року співробітниками ІР надано 152 письмові довідки у відповідь на офіційне листування та за  електронними адресами про склад та зміст фондів, наявність рукописів у фондах ІР, про уточнення назв рукописів, одиниць зберігання, наявність оздоблення, заставок у рукописах, уточнення дати написання рукопису тощо, про розміщення статей у збірнику «Рукописна та книжкова спадщина» (21 вип.), наприклад: підготовлено анотації рукописних матеріалів з історії Андріївської церкви для експонування у культурно-виставковому проекті «Піднесення до небес» Національного заповідника «Софія Київська», присвяченому 250-річчю із дня освячення київської Андріївської церкви.

ІР було підготовлено 8 тематичних документально-книжкових виставок та 14 електронних виставок, зокрема: «Родина Григоровичів-Барських у Києві» (режим доступу: www.nbuv.gov.ua/node/2730); «Микола Володимирович Геппенер (1901–1971) – заввідділом рукописів Всенародної бібліотеки України в 1934–1938 рр.» (режим доступу: http://nbuv.gov.ua/node/3580); «До 90-річчя відомого українського історика-архівіста та краєзнавця Людмили Андріївни Проценко»; «Житецький Гнат Павлович (1866–1926) – фундатор відділу рукописів Всенародної бібліотеки України» (46 фото, передмова, заголовки – 13873 знаків); «Біляшівський Микола Федотович (1867–1926): до 150-річчя з дня народження (85 фото, передмова, заголовки – 15314 знаків); «Дідусь» сучасної єврейської літератури מענדעלע מוכר ספרים Менделе Мойхер Скорім: Видання у фондах відділу фондів юдаїки» (режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/node/3556; Документи Київської філії Товариства розповсюдження просвіти між євреями Росії» у фондах відділу Фонду юдаїки (режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/node/3623; «Історія Товариства Єврейської Народної музики у друкованих виданнях з фондів ВФЮ ІР (режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/node/3725.

Проведено 12 екскурсій з переглядом документів Інституту рукопису: «Вірменська книга в Україні: 400-літня історія» для відвідувачів виставки (01.03.2017 р.); навчальна екскурсія «Київські глаголичні листки Х ст. – найдавніша слов’янська рукописна пам’ятка: лінгвістичні особливості з курсу «Слов’янська мова» для студентів 2-го курсу спеціальності «Релігієзнавство» філософського факультету 23.03.2017 р.; для студентів-магістрів Видавничо-поліграфічного інституту національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» з метою ознайомлення з мистецтвом оформлення рукописних видань 23. 05. 2017 р.; екскурсія для студентів 1-го курсу факультету музичного мистецтва КНУКІМ 24.10.2017 р.; заняття з курсу «Лінгвістична експертиза тексту» для студентів 2-го курсу магістратури «спеціальність «Російська мова і література», іноземна мова 11.10.2017 р.; для студентів-магістрів 1-го курсу Видавничо-поліграфічного інституту національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» для ознайомлення з мистецтвом оформлення рукописних видань слов’янського епосу 12.10.2017 р.; індивідуальна екскурсія «Родина Григоровичів-Барських» для спадкоємиці Григоровичів-Барських Галини Севрук.

Відділом фонду юдаїки ІР НБУВ підготовлено та проведено 5 екскурсії: «Сучасна вірменська книга у відділі фонду юдаїки Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського» для відвідувачів виставки «Вірменська книга в Україні: 400-літня історія» (01.03.2017 р.); «Преса єврейськими мовами» (12.04.2017 р.); оглядова екскурсія для Інституту публічного управляння та кадрової політики Академії керівних кадрів культури та мистецтв (26.04.2017 р.); оглядова екскурсія для аспірантів та викладачів Національного університету «Києво-Могилянська академія» (17.07.2017 р.); оглядова екскурсія для студентів Національного університету «Києво-Могилянська академія» (12.10.2017 р.).

Наукові співробітники ІР посприяв підготовці до друку науково-популярного видання «Князі Олельковичі-Слуцькі», підібравши документи та надавши можливість здійснити фотозйомку матеріалів видавництвом «Балтія-Друк».

Інститут рукопису взяв участь: у виставці  (спільний проект) «Глаголиця. Таємне послання», організованій Музеєм книги і друкарства до Дня української писемності та мови 9 листопада 2017 р., надавши музеєві оцифровані зображення «Київських глаголичних листків» для виготовлення їх збільшених репродукцій і експонування, як історичних пам’яток глаголичного письма. Науковці ІР брали участь у підготовці сюжету до 100-річчя революції телеканалу ІСTV (програма «Факти тижня. 100 хвилин з Оксаною Соколовою), підібравши документи, що засвідчують заснування Національної академії наук України, Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського та ін.; монографії-альбому про історію державної символіки України  від Київської Русі до сьогодення (робоча назва «Наш герб»), надавши цифрові копії документів. Співробітники ІР НБУВ взяли участь у зйомці документального фільму телеканалу «1+1» «Таємний код віри», серія «Загадки священних текстів»: надано інтерв’ю (О.А. Іванова) та підібрано матеріал.

Л.А. Дубровіна працювала у групі експертів з питань бібліотек Міжурядової українсько-польської комісії у справі охорони та повернення втрачених і незаконно переміщених під час Другої світової війни культурних цінностей (як голова групи експертів) та у діяльності Змішаної українсько-німецької комісії з питань повернення та реституції втрачених та незаконно переміщених під час та внаслідок Другої світової війни культурних цінностей (як експерт).

Важливим напрямом впровадження резульатів наукових досліджень Інституту книгознавства (Г.І. Ковальчук) була довідково-консультаційна діяльність. Зокрема, упродовж року у межах співробітництва з науковими установами, вищими навчальними закладами Білорусі, Польщі, Литви, Росії, Великобританії надавалися наукові довідки та консультації з питань опису стародруків, створення каталогів й досліджень в українській книгознавчій науці, про нові публікації НБУВ, особливості видань та примірників з фондів НБУВ, з атрибуції видань без вихідних відомостей, ідентифікації філіграней, наприклад: Національній бібліотеці Білорусі, ЦНБ ім. Я. Коласа НАН Білорусі; польським: Вармінсько-Мазурському університету м. Ольштин, Богословській академії, Інституту літератури ПАН, м. Варшава; Краківському та Ягеллонському університетам; О. Юрчишин-Сміт (Лондон, Великобританія); Національній бібліотеці Угорщини (м. Будапешт) тощо. Директором Інституту книгознавства Г.І. Ковальчук підготовлені й відправлені за запитами довідки  про В.Ф. Іваницького для енциклопедії Республіки Марій-Ел; про скоринознавчі дослідження І.І. Огієнка для нової енциклопедії «Франциск Скорина» (НАН Білорусі), про українські дослідження Скорини В. Соболь (Варшавський університет).

Підготовку письмових довідок та експертних висновків здійснювали всі підрозділи Інституту книгознавства, зокрема серед робіт, що потребували високої джерелознавчої та картографічної кваліфікації, варто назвати проведене науковцями сектору картографії дослідження авторства деяких карт академіка С. Рудницького та картографа Т. Скрипника з використанням фондів сектору картографічних видань, книжкового фонду НБУВ та Нацональної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого; консультування та підбір необхідних картографічних видань (23 прим.) під час зйомки документального фільму про річку Почайну знімальною групою телеканалу «1+1»; тематичну добірку картографічних документів, зокрема, планів м. Києва для експозиції «Київ історичний», що була розміщена в арт-вестибюлі станції метро «Золоті Ворота» і на станції «Петрівка» 14.03.2017–5.04.2017; на запит НКММК «Мистецький арсенал» для створення виставкового проекту в межах року Японії в Україні під назвою «Уявний путівник: Японія» надано наукові консультації та підібрано експонати з фондового зібрання XVIII–XIX ст. (14 карт і панорам).

Інститутом книгознавства широко використовувалась така форма представлення результатів дослідження, як електронні інформації співробітників Інституту на порталі НБУВ (кожен підрозділ веде свою сторінку) та в соціальній мережі фейсбук (свої сторінки оперативно наповнюють інформацією, насамперед, відділ стародруків та рідкісних видань і відділ музичних фондів). Упродовж року співробітниками Інституту книгознавства було підготовлено і розміщено на порталі НБУВ 92 публікації загальним обсягом 13,4 др. арк.

Одним з напрямів діяльності Відділу наукових технологій збереження фондів (канд. техн. наук, с.н.с. М.М. Омельченко) була науково-методична робота з питань збереження бібліотечних документів на паперових та новітніх носіях в сучасних умовах. Результати НДР  використано для розробки програми та проведення семінарів: «Збереження бібліотечних фондів: традиції, інновації, перспективи» в межах щорічної міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Стратегічні завдання розвитку наукових бібліотек»» та семінару-практикуму для працівників бібліотек наукових установ НАН України, розташованих у місті Києві, «Превентивні заходи для збереження фондів наукових бібліотек». Під час проведення цих заходів розглядалися наукові підходи до питань збереження і консервації різних видів видань, комплексні дослідження стану збереження документів як необхідний крок для покращання доступності інформаційних ресурсів бібліотеки, проблеми оцінки потенційної міцності матеріальної основи різних документів під час довготривалого зберігання, техніко-технологічні аспекти зі стандартизації паперу для друку, екологічні аспекти безпеки в науковій бібліотеці, сучасні можливості управління мікрокліматом у сховищах бібліотеки, особливості стабілізації матеріальної основи документів під час  індивідуальної санітарно-гігієнічної обробки, а також перспективи збереження бібліотечних фондів на прикладі роботи інших спеціалізованих бібліотек. Під час проведення заходів були оприлюднені змістовні презентації та відео- і фотоматеріали, представлено відеосюжет про майстерну роботу реставратора НБУВ. Цей матеріал може бути корисним для популяриації професій, пов’язаних зі збереженням бібліотечних документів.

Однією з форм реалізації результатів наукових досліджень Бібліотеки була підготовка монографій, збірників наукових праць та збірників документів і матеріалів,  науково-методичних посібників, довідкових і науково-бібліографічних видань.

    ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА. За підсумками звітного року науково-дослідні роботи, заплановані на 2017 р., виконано в повному обсязі. Досягнуто нових результатів у вивченні проблем розвитку соціальних комунікацій та мереж, інформаційного середовища, формування національного інформаційного простору, електронних інформаційних ресурсів, введення в електронний науково-інформаційний простір рукописних та книжкових пам’яток; особливостей застосування права інтелектуальної власності в інформаційно-комунікаційній діяльності бібліотек; місця і ролі бібліотек як інтеграторів і поширювачів біографічного знання, біобібліографічної інформації; розвитку наукометричних досліджень та використання бібліометричних технологій для активізації наукових досліджень, які підтвердили, що НБУВ є провідною установою академічної науки в розробці цих актуальних проблем в Україні. Вагомим науковим доробком є вивчення та популяризація історії академічної науки, розширення і нарощування цього напряму досліджень у 2017 р. та в наступні роки, у зв’язку з підготовкою до відзначення 100-річчя від часу заснування Національної академії наук України та Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. На часі перетворення НБУВ на мультиресурсний, мультисервісний центр інтеграції, опрацювання та цілеспрямованого поширення наукової інформації, здатний максимально повно задовольняти стрімко зростаючі інформаційні потреби сфер науки, освіти, культури, державного управління, інноваційного поступу України.
Водночас у 2017 р. НБУВ на власному досвіді гостро відчула недооцінку сучасним політикумом, органами державної влади значення забезпечення широкого доступу до наукової інформації, ролі і місця наукових бібліотек у вирішенні цього завдання. Упродовж останнього року дуже гострою проблемою стало критичне недофінансування діяльності НБУВ. Такий стан справ призвів до різкого скорочення інформаційного потенціалу як через повне припинення закупівель зарубіжної наукової літератури, обмеження можливостей міжнародного книгообміну, так і через відсутність постійного і широкого доступу до провідних електронних баз світової наукової інформації. Поглиблення фактичної ізольованості вітчизняного наукового співтовариства від світових ресурсів наукової, науково-технічної інформації з часом не може не позначитися негативно на науково-технічному потенціалі держави. Брак фінансових ресурсів й різні перепони на рівні законодавчих і нормативних актів знівелювали можливості технічного переоснащення Бібліотеки, впровадження новітніх форм і методів роботи, сучасних бібліотечних сервісів, цільового дистанційного інформаційного забезпечення потреб наукових досліджень через системи електронних комунікацій.
Наявні технологічні можливості подальшого розвитку Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, до електронних ресурсів якої нині щодоби надходить понад 1 млн 100 тис. запитів, повністю вичерпані і потребують термінової модернізації. У зимовий період дуже гостро постала проблема енергозабезпечення бібліотеки. Низька температура повітря у читальних залах і книгосховищах НБУВ, площа будівель якої становить понад 50 тис. кв. метрів, викликала гостре незадоволення читачів і працівників. Незадовільне матеріальне становище Бібліотеки має і свої жорсткі соціальні виміри. У НБУВ через різке скорочення фонду заробітної плати, зменшення  середнього заробітку кваліфікованих бібліотечних спеціалістів (з урахуванням переходу установи на неповний робочий тиждень і скасування доплат і надбавок) визначилася тенденція до відчутного відтоку спеціалістів високої кваліфікації, а також інженерних кадрів, вкрай необхідних для розбудови електронних науково-інформаційних ресурсів, впровадження дистанційних бібліотечних сервісів. Наростає соціальна напруга у бібліотечному колективі. Через фінансові і кадрові проблеми НБУВ змушена скорочувати час обслуговування користувачів, що суттєво зачіпає інтереси науковців та освітян. Зазначені негаразди у діяльності Бібліотеки викликають значне невдоволення громадськості, що знаходить вияв у численних скаргах, критичних публікаціях на адресу влади у друкованих та електронних ЗМІ, у соціальних мережах, сюжетах телевізійних каналів.
Зважаючи на викладене, крім належного фінансового, технічного, технологічного та кадрового забезпечення діяльності НБУВ, на наступний та подальші роки нагальною потребою є розроблення спільно з науковими установами, вищими навчальними закладами та бібліотеками спеціальної стратегії науково-інформаційного забезпечення науки, вищої освіти. Стратегія розвитку наукових бібліотек буде спрямована на всебічний розвиток національного наукового інформаційного ресурсу, цілеспрямоване і максимально повне забезпечення потреб наукових колективів і вчених, котрі здійснюють дослідження з пріоритетних напрямів науки і техніки, а також на утвердження провідної ролі наукових бібліотек у розбудові цілісного і багатокомпонентного національного науково-інформаційного простору. Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського готова взяти найактивнішу участь у цій роботі, оскільки має значні теоретичні надбання з розроблення проблем стратегії розвитку бібліотечної справи й розбудови національного наукового бібліотечно-інформаційного простору.
З метою піднесення ефективності організації, посилення координації фундаментальних та прикладних наукових досліджень, спрямованих на розв’язання нагальних проблем розвитку бібліотечно-інформаційної сфери, а також консолідації творчого потенціалу наукових інституцій та вчених бібліотекознавчої галузі відповідно до завдань Стратегії розвитку бібліотечної справи на період до 2025 року на базі Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського необхідно утворити Міжвідомчу координаційну раду з науково-дослідних робіт у бібліотечно- інформаційній галузі, розробити технологічну платформу для функціонування електронного інтегрованого ресурсу з інформування про наукові розробки в галузі бібліотекознавства, книгознавства, бібліографознавства.
Перспективними напрямами наукової роботи НБУВ у 2018 р. будуть: формування загальнонаціональної електронної бібліотеки «Україніка»; питання визначення шляхів підвищення  ефективності функціонування соціальних комунікацій в умовах посилення глобальних інформаційних впливів; розвиток бібліометрії та наукометрії; дослідження й упорядкування унікальних колекцій, формування на їх основі електронних ресурсів та забезпечення комфортного доступу до них користувачів; поглиблення книгознавчих студій; проблеми біографіки, біобібліографії та біографістики у сучасному науково-комунікаційному просторі. Розпочнеться реалізація комплексних наукових та міжнародних проектів, спрямованих на інтеграцію зусиль в сфері бібліотечно-інформаційної діяльності, інформаційного наукового обміну.
Більш масштабною стане робота з накопичення електронних наукових ресурсів та обслуговуваннями ними користувачів. Здійснюватиметься робота з науково-методичного забезпечення та практичного втілення результатів науково-прикладних досліджень у роботу НБУВ, бібліотечно-інформаційної системи НАН України та бібліотечних установ країни. Першочерговим завданням є також підготовка наукових кадрів і у зв’язку з цим ліцензування у 2018 р. аспірантури НБУВ; важливим є підвищення вимогливості до працівників, поповнення кадрового потенціалу Бібліотеки молодими перспективними спеціалістами.
Пріоритетним на 2018 р та подальші роки є створення інфраструктури, здатної забезпечити сучасний розвиток Бібліотеки, життєдіяльність усіх основних наукових та науково-допоміжних підрозділів, безпеку та захист її унікальних ресурсів.
З урахуванням вищевикладеного та з метою забезпечення розвитку і підвищення значення НБУВ як однієї з найбільших бібліотек світу, провідного наукового та культурного центру, враховуючи її роль у збереженні, вивченні та пропаганді пам´яток національної рукописної та книжкової спадщини, науково-інформаційному забезпеченні зростаючих потреб науки, освіти, культури, державного управління, здійснення економічних та соціальних перетворень, вирішенні завдань розбудови інфраструктури інформаційного суспільства, керівництвом НБУВ було розроблено і подано на розгляд в установленому порядку проект Указу Президента України «Про заходи із забезпечення розвитку Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського». Відповідно до якого будуть розроблені та реалізовні протягом 2019–2023 рр. комплексні заходи щодо розвитку бібліотечно-інформаційної та наукової діяльності НБУВ, серед яких:
– оновлення і розширення інформаційних мереж та телекомунікаційних систем, усієї технологічної інфраструктури Бібліотеки з метою забезпечення наповнення електронних соціальних комунікацій якісним вітчизняним інформаційним ресурсом, розбудови масштабних цифрових бібліотек та електронних ресурсів наукової і соціокультурної інформації, загальнодержавної електронної бібліотеки «Україніка», оснащення їх сучасним програмним забезпеченням, високоінтелектуальними системами оперування масштабними базами знань, впровадження новітніх бібліотечних сервісів дистанційного цільового обслуговування віддалених користувачів, установ та організацій;
– створення належних умов для надійного збереження рукописів, стародруків, рідкісних видань, історичних колекцій, документів Державного архівного фонду України, а також формування ресурсу їх страхових копій на новітніх носіях інформації;
– відновлення закупівель вітчизняної і зарубіжної наукової та суспільно значущої літератури, розширення можливостей доступу до зарубіжних електронних баз наукової літератури та періодики;
– запровадження передавання електронних версій обов´язкового примірника вітчизняних друкованих наукових видань, дисертацій та авторефератів до фондів НБУВ з метою формування фундаментальної національної наукової електронної бібліотеки;
– забезпечення реалізації Національною бібліотекою України імені В. І. Вернадського її функцій національної бібліотеки у світовому науковому та культурному інформаційному просторі шляхом розширення міжнародного книгообміну, участі у діяльності міжнародних бібліотечних оранізацій;
– капітальний ремонт та модернізація технічного комплексу споруд, включаючи заміну систем тепло- водо- та енергопостачання, бібліотечних технологічних комунікацій, обладнання приміщень новітніми системами автоматичного пожежогасіння, охоронної сигналізації та відеоспостереження;
– забезпечення додатковими площами для оптимального розміщення зростаючих бібліотечних фондів шляхом передачі на баланс НБУВ і пристосування неефективно використовуваних будівель, придатних для зберігання фондів, що становлять національне надбання.
Передбачено також вирішити питання щодо запровадження нормативів фінансового забезпечення діяльності НБУВ та підвищення посадових окладів її працівників до рівня, встановленого іншим провідним установам науки і культури, які мають статус національних.