18 січня у читальному залі Відділу образотворчих мистецтв Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського відбулася творча зустріч з українським філософом та автором метаантропології Назіпом Віленовичем Хамітовим. Під час заходу було презентовано нещодавно опубліковану книгу «Філософська антропологія: актуальні проблеми. Від теоретичного до практичного повороту».

На початку заходу з привітальним словом виступив генеральний директор НБУВ Попик В.І. Він привітав усіх присутніх з початком ювілейного року національної бібліотеки, який розпочато з цієї науково-просвітницької події. Директор зауважив, що сучасна бібліотека перетворюється на центр «соціальної комунікації», де люди можуть висловитися та поспілкуватися. Власне тому наразі до річного плану НБУВ окрім науково-практичних заходів, все більше залучають творчі зустрічі. Зокрема, В.І.Попик привітав Н.В.Хамітова з 55-річчям та подарував від імені бібліотеки ілюстровані видання.

Далі вступне слово взяла модератор заходу Світлана Анатоліївна Крилова. Крилова С.А. – д-р філос. наук, професор, завідувачка кафедри філософської антропології НПУ імені М.П.Драгоманова. Науковець повідомила, що у 1994 р. Н.Хамітов один з найперших вітчизняних філософів, який звернув увагу на людську самотність, різницю прояву такої у чоловіків та жінок, а також актуалізував питання про стать та красу, людське буття та його виміри, світоглядні цінності та природу архетипів культури.

Назіп Віленович спочатку ознайомив усіх присутніх з попередніми науковими здобутками. Так, вийшла книга Хамітова – «Самотність у людському бутті: досвід метаантроплогії», яка є доопрацьованою роботою його докторської дисертації. У книзі філософ розкриває складну та глибинну проблему самотності, яку досліджував за допомогою авторської методології – метаантроплогоії. Науковець виділяє зовнішню та внутрішню самотність. На відміну від Робінзона Крузо, якого до зовнішньої самотності спонукали обставини, людина тісно контактуюча з іншими людьми за відсутності її розуміння може відчувати внутрішню самотність.

Проблематику самотності філософ розглядає через виміри буття людини. Наприклад, за тоталітарного режиму у буденному бутті людина схильна підтримувати гасла вождя, щоб бути як інші. Це придушує особистість, яка може призвести до самотності. У подружніх стосунках настає самотність, коли закінчуються гормональні ігри, а їх учасники не виявляють один до одного співдружності. За граничного буття превалює воля до влади або пізнання, бажання досягти ніким ще недосяжного. Духовний вектор розгортається доволі духовно й чим більшим людина стає духовною, тим більше втрачає душевність. Однак, досягнення все більшого успіху веде до самотності. Таке спостерігається у життєдіяльності Наполеона, Сталіна та Олександра Македонського. Людина метаграничного (позамежного) буття має волю до свободи, любові та співтворчості. За наявності цих компонентів самотність втрачає сенсу й тоді людина здатна до самоусамотнненя. Хамітов підкреслив важливість вживання у терміні «самоусамотнення» літери «о», що власно відображає внутрішню екзистенційну самотність, в якій перебував, наприклад, К`єркегор. При досягненні позамежного буття людина здатна знайти близьку особу та активізуватися у співтворчості, не лише мати, а й бути. З набуттям метаграничного стану корелює поняття «потенціалізму», запропоноване Віктором Франклом. Коли до цього терміну було залучено онтологію, з’явився метаантропологічний потенціалізм. Після визначення позитивних потенцій людини, створення ідеальної моделі, слід змоделювати стратегію, яка потребує граничних зусиль, але не змушує страждати.

Книга Назіпа Віленовича «Філософська антропологія: актуальні проблеми. Від теоретичного до практичного повороту» - це публікація метаантропологічний поворот, в якій автор переосмислив розвиток української людини, її самореалізацію та проблеми консолідації українського суспільства. У книзі з десяти розділів, зокрема, розглядається філософія статі та гендеру, проблема свободи, архетипи культури, гібридна війна, філософія людяності, осмислення цивілізаційного проекту України. Науковець зосередив увагу аудиторії на останніх трьох аспектах та зробив висновок, що суспільна консолідація України можлива за тих умов, коли одна людина перестає бути агресивною та здатна побачити цінності іншої людини. Антагонізм не здатний щось породжувати й лише руйнує, тому розвиток країни можливий у випадку синтезу та взаємодії. На погляд філософа, завдання України полягає у ціннісній консолідації.

Опісля презентації книг Н.В.Хамітова відбулося їх обговорення. У дискусії взяли участь: провідний науковий співробітник Інституту біографічних досліджень НБУВ, к.і.н. Наталя Марченко, блогер Анатолій Кучеренко, вільний філософ Едуард Гончаренко, прибічники та приятелі Лариса Сіра й Афанасій Колесник, слухачка Наталя Терлецька, журналіст Наталя Костилєва та ін. Наприкінці відвідувачі висловили привітання з ювілеєм та подяку за наукові досягнення. Письменник Костянтин Мадей прочитав для Хамітова побажальні вірші та вручив ювіляру збірку своїх поезій.

 м.н.с. Оксана Бублик

Прес-служба НБУВ