Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського (НБУВ) здійснювала дослідження за 13 науково-дослідними фундаментальними та прикладними темами (десятьма відомчими, двома програмно-цільовими, один проект виконувався за грантом Президента України для підтримки молодих учених;  шість наукових проектів завершено) з проблем формування засад соціокомунікаційного та культурологічного напряму розвитку українського суспільства в галузі бібліотекознавства, бібліографознавства, історії книжкової культури, джерелознавства, документознавства, архівознавства, біографістики, розвитку електронних інформаційних ресурсів та формування національного інформаційного простору.

Ученими і спеціалістами НБУВ досліджено особливості  функціонування інформаційного простору на Донбасі і в Криму, соціокультурні чинники, які сприяють чи перешкоджають інтеграції Донбасу і Криму з усією Україною. Визначено роль інформаційних технологій у забезпеченні національного консенсусу, гармонійного розвитку України на основі євроорієнтирів, що реалізуються на рівні демократичних процесів інформаційного суспільства. За результатами досліджень підготовлено науково-аналітичні доповіді для Комітетів Верховної Ради України, Ради національної безпеки і оборони України, Міністерства інформаційної політики України, Держкомтелерадіо, колективні монографії: «Інформаційні чинники системи інтеграторів Донбасу і Криму в загальноукраїнській єдності» та «Особливості інформаційного забезпечення національного консенсусу в сучасній Україні» (акад. НАН України О. С. Онищенко, чл.-кор. НАН України В. І. Попик, д-р іст. наук, проф. В. М. Горовий та ін.).

Теоретичні напрацювання НБУВ дозволили виробити ефективну модель формування консолідованого національного науково-інформаційного ресурсу (д-р наук із соц. ком. К.В. Лобузіна), яка реалізовувалася у 2016 р. у розбудові на головному інформаційному порталі Бібліотеки комплексу електронних бібліотечних ресурсів загальнонаціонального значення (інформаційний портал «Наука України: доступ до знань», репозиторій «Наукова періодика України», реферативна база даних «Україніка наукова», електронна бібліотека «Україніка», тематичні колекції та бази даних історико-культурного спрямування, «Український національний біографічний архів», віртуальний «Центр досліджень соціальних комунікацій», універсальна електронна бібліотека; корпоративний проект НАН України, Канадського інституту українських студій, Історико-меморіального музею Михайла Грушевського у м. Києві та НБУВ – «е-Архів Михайла Грушевського: бібліотека, архів, галерея, інтернет-ресурси»), забезпеченого новітніми системами інтелектуального пошуку, а також засобами інтеграції ресурсів бібліотек наукових установ та вищих навчальних закладів. Налагоджено механізми постачання метаданих цифрової бібліотеки історико-культурної спадщини до міжнародного цифрового проекту Europeana. Зареєстровано авторські права на 4 бази даних як на об’єкт інтелектуальної власності НБУВ. Результати дослідження представлено в монографії «Цифрові бібліотечні проекти: технологічні рішення та управління життєвим циклом колекцій» (І. В. Лобузін) та у науково-методичному посібнику «Корпоративна бібліотечна база знань» (К. В. Лобузіна).

  Досліджувалася рукописна та книжкова спадщина України і світу, розроблялися засади атрибутивних методик, виокремлення, наукового опису та підготовки публікацій видатних пам’яток історії та культури, що мають велике значення для формування сучасного національного менталітету та духовного стану українського суспільства. Удосконалено методики підготовки та формування багатоаспектних електронних рукописних, архівних та книжкових ресурсів, їх наповнення та системного представлення у вигляді баз даних колекцій і зібрань рукописів, книжкових видань, архівних документів, доступних користувачам (чл.-кор. НАН України Л.А. Дубровіна, д-р іст. наук, проф. Г. І. Ковальчук). Вийшли друком монографії: Гнатенко Л. А. Палеографо-орфографічна атрибуція староукраїнської кириличної рукописної книги: уставні та півуставні кодекси (К., 2016, 504 c.), Іванова О. А. Кирилична рукописна книга XVI ст. у фондах НБУВ: Історико-кодикологічне дослідження (К., 2016, 252 с.);  публікація пам’яток і документальної спадщини – Чернухін Є. К. Архів протоієрея Тріфілія Карацоглу: публікація джерел з історії греків Криму та Надазов’я ХVIII ст. у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки імені В. І. Вернадського (К., 2016, 320 с.); збірник наукових праць «Рукописна та книжкова спадщина України» (вип. 20); збірник матеріалів конференції «Глобалізація / європеїзація і розвиток національних слов’янських культур: матеріали Міжнар. наук. конф., Київ, 24 травня 2016 р.» (К., 2016, 420 с.). Завершено підготовку до друку монографічних досліджень: «Друкарня Бердичівського монастиря ордену босих кармелітів: історія та видавнича діяльність» (І.О. Римарович); науково-довідкового видання «Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. – 1941 р.): матеріали до енциклопедичного словника» (Л. В. Гарбар); публікації пам’ятки «Новий Завіт: переклад новою українською літературною  мовою П. С. Морачевського (1864)» (Л. А. Гнатенко спільно з Інститутом української мови НАН України); наукових каталогів: «Український друкований плакат 1950 – 1992 рр. з фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: у 3-х вип.  Вип. 2 (1965–1985 рр.)» (Т. А. Галькевич, О. М. Донець), «Власницькі книжкові знаки на книгах із колекції рідкісних видань Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського» (Л. М. Дениско, Ю. К. Рудакова) та ін.

Службою інформаційно-аналітичного забезпечення, Фондом Президентів України, Національною юридичною бібліотекою досліджено особливості впливів сучасного глобального  інформаційно-комунікативного середовища на розвиток української інформатизації, громадянського суспільства в Україні, процес налагодження взаємодії вітчизняних бібліотечних установ з міжнародним бібліотечним співтовариством. Вітчизняне соціокультурне середовище досліджено в контексті зміцнення національної інформаційної безпеки, вдосконалення правової бази національної інформаційної сфери, з урахуванням розвитку  нових технологій  електронних інформаційних обмінів, вдосконалення  методик правового захисту  інтелектуальної власності. Проаналізовано тенденції розвитку електронного інформаційного ресурсу сучасності в контексті підвищення ефективності  його використання в управлінській діяльності. Науково-аналітична діяльність цих служб спрямовувалася на систематичний моніторинг вітчизняних і зарубіжних засобів масової інформації, підготовку тематичних науково-аналітичних оглядів з актуальних проблем суспільно-політичного, соціально-економічного, науково-технічного, культурного, розвитку України, міжнародних відносин, слугувала інформаційному забезпеченню діяльності вищих органів державної влади України, органів державного управління та місцевого самоврядування, політикуму і громадськості. Цими підрозділами видано 19 назв (683 випуски) інформаційно-аналітичних і оглядово-прогностичних видань, електронні версії яких надавалися близько 2 тис. корпоративних користувачів. Результати наукових досліджень узагальнено у  низці наукових праць, серед яких монографії: «Бібліотека в реалізації державотворчої інформаційної політики» (Т. Гранчак, В. Бондаренко, С. Горова та ін.); «Сучасне інформаційно-комунікаційне середовище як простір трансформації української національної ідентичності» (Ю.М. Половинчак); «Феномен політичної думки Російського Зарубіжжя в контексті української державної ідентичності» (М. Б. Закіров); «Бібліотечне інтернет-обслуговування: стан та перспективи» (В.І. Бондаренко). 

         Розгорнуто теоретичні дослідження і система прикладних практичних інформаційно-аналітичних заходів у галузі бібліометрії і наукометрії (Л.Й. Костенко). Продовжено формування ресурсів інформаційно-аналітичної системи «Бібліометрика української науки», яку можна розглядати як загальнодержавну платформу наукового декларування. У ній представлено бібліометричні портрети (інтелектуальні декларації) 24 тис. вітчизняних учених, профілі 500 наукових колективів (кафедр, відділів, лабораторій) і 400 наукових періодичних видань. Система містить також рейтинги українських вчених, журналів і установ за даними світових наукометричних систем Web of Science, Scopus, Ranking Web of Research Centers. «Бібліометрика української науки» надана у загальний доступ на порталі  НБУВ і є джерельною базою для отримання даних при експертному оцінюванні результативності професійної діяльності вчених, дослідницьких колективів і наукових установ.

Інститутом біографічних досліджень НБУВ (чл.-кор. НАН України В.І. Попик) досліджено еволюцію наукових поглядів на біографічне знання, проблеми вітчизняної біографіки та біобібліографії як інформаційного ресурсу науки, освіти і культури, суспільно-політичного життя, досвід і перспективи розвитку галузевої та регіональної біографіки. Найважливіші наукові розвідки опубліковані та подані до друку у збірнику наукових праць «Українська біографістика» (вип. 13, 14), колективній монографії «Вітчизняні ресурси біографічної та біобібліографічної інформації: проблеми формування й використання».

Науково-дослідна робота Інституту архівознавства (Л. М. Яременко) зосереджувалась на дослідженні проблем формування, збереження та введення до наукового обігу української історико-культурної архівної спадщини. Головні пріоритети  – дослідженя теоретичних і науково-методичних аспектів функціонування Архівного фонду НАН України з метою визначення нових та удосконалення традиційних принципів і критеріїв фондування, описування, зберігання та використання, із застосуванням методів джерелознавчого та біобібліографічного аналізу, атрибуції, евристики, архівних документів, що створюються в системі НАН України. За результатами комплексних наукових досліджень розвитку структури, формування та інформаційних ресурсів Архівного фонду НАН України в контексті отримання Академією нових наукових знань та розвитку її інфраструктури і документного відображення головних тенденцій розвитку і здобутків НАН України за період від її заснування у 1918 р., розроблено план-проспект видання «Національна академія наук України – 100: головні тенденції розвитку і здобутки» у трьох книгах та інструктивні матеріали до нього, сформовано робочий варіант видання кн. 1 за 1918–1945 рр. із 50 документів обсягом понад 1000 арк. та блок із 80 фотодокументів; складено план-проспект видання «Історія Національної академії наук України. 1961–1965», відібрано з 25 архівних фондів академічних установ 700 документів обсягом понад 2000 аркушів для внесення до Археографічного реєстру джерел з історії української науки, продовжено формування наукових інформаційних розробок до видання. Таким чином, сформовано блоки архівних документів, що повнотекстово репрезентують історичні процеси, які відбувалися в системі Академії наук протягом 1918–1945 рр. та 1961–1965 рр. і мали вплив на її подальший розвиток. Підготовлено наукове електронне видання: Шаповал А. І. Документи С. Я. Парамонова у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: джерелознавче дослідження : науковий каталог (Київ, 2016, 352 с.).

         Фахівцями НБУВ досліджувалися процеси уповільнення старіння паперових носіїв інформації  шляхом модернізації сфери збереження документів в умовах сучасного бібліотечного середовища; вивчалися  теоретичні аспекти та здійснювалися науково-практичні заходи для оптимізації старіння матеріальної основи  оригіналів найбільш цінних документів НБУВ та бібліотек науково-дослідних установ НАН України (Л. В. Муха). Завдяки реалізації цілісної системи наукових, науково-організаційних, технологічних заходів забезпечено надійне збереження фондів НБУВ, що мають державний статус національного наукового надбання. Результати НДР впроваджено також в п’яти бібліотеках установ НАН України: Інституту географії НАН України,  Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка, Інституту математики НАН України, Інституту гідробіології НАН України, Інституту історії України НАН України.

У 2016 р. радника Президії НАН України, почесного генерального директора Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, акад. НАН України О.С. Онищенка за значні особисті заслуги у становленні незалежної України, утвердженні її суверенітету та зміцненні міжнародного авторитету, вагомий внесок у культурно-освітній розвиток, активну громадянську позицію нагороджено ювілейною медаллю «25 років незалежності України».

Почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України» присвоєно заступникові генерального директора з наукової роботи НБУВ, керівнику Служби інформаційно-аналітичного забезпечення, д-ру іст. наук, проф. В. М. Горовому.