5 жовтня 2017 року у приміщенні Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського по вул. Володимирській, 62 у рамках Міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Стратегічні завдання розвитку наукових бібліотек» відбувся семінар «Історія української науки в документах».

У роботі семінару взяли участь фахівці у галузі архівознавства, джерелознавства, історії науки, викладачі вишів міст Києва та Львова, музейні працівники, наукові дослідження яких зосередженні на створенні та інформаційному використанні національних архівних історико-культурних та наукових ресурсів. Серед них – співробітники НБУВ (Інститут архівознавства, Інститут рукопису, відділ зарубіжної україніки Інституту книгознавства); викладачі вищих навчальних закладів України – Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного транспортного університету, Української академії друкарства (м. Львів), а також представники Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського та Ніжинського краєзнавчого музею ім. І. Спаського.

У вступному слові співкерівники семінару – директор Інституту архівознавства, к.і.н., заслужений працівник культури України Лідія Яременко та завідувач відділу Інституту рукопису к.і.н. Ольга Степченко окреслили коло питань, які пропонуються до обговорення учасниками семінару, зокрема, щодо визначення завдань, стану і перспектив залучення архівного документного комплексу та його інформаційної складової до всебічного та об’єктивного висвітлення питань становлення, розвитку і успіхів української науки.

Аналіз виголошених доповідей засвідчив, що основна увага в них була зосереджена на питаннях дослідження архівних ресурсів з історії української науки, проблемі джерельного забезпечення процесу наукових пошуків та актуалізації історичних джерел шляхом публікації як самих документів, що містять відомості про етапи розвитку української науки, так і інформації про склад фондів архівної і рукописної спадщини, що є складовою національного культурного надбання.

Так, на теоретичних питаннях вивчення документних ресурсів з історії вітчизняної науки та використання документальної інформації в сучасних наукових дослідженнях у своїх доповідях зупинились провідні фахівці НБУВ – Лідія Яременко та завідувач відділу Інституту рукопису, к.і.н. Тетяна Коваль. Сучасний стан досліджень історії створення колекцій документальної україніки в системі бібліотечно-архівних інституцій української еміграції в Чехословаччині розглянула у своєму виступі наук. співроб. Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського Наталія Кропочева.

У доповідях наукових співробітників Інституту архівознавства Ольги Березовської, Людмили Воловник, Ірини Шарабанової, к.і.н. Ігоря Шихненка проаналізовано склад, види та інформативну наповненість архівних документів з питань наукової організації та здійснення досліджень у науково-дослідних установах як джерела з історії їх діяльності. На основі дослідження фонду архіву Президії НАН України побудувала свою доповідь про міжнародну співпрацю українських та румунських учених завідувач відділу Інституту архівознавства к.і.н. Ганна Індиченко.

Окремий напрям роботи семінару утворили доповіді про дослідження особових фондів видатних учених України і комплексів документів українських науковців у різних архівних установах. 

Увагу присутніх привернула доповідь завідувача відділу Інституту архівознавства к.і.н. Світлани Старовойт про підготовку та особливості укладання путівника по особових фондах видатних учених НАН України, що наразі здійснюється в Інституті архівознавства НБУВ.

Підвищений інтерес і жваве обговорення викликали доповіді докторанта Київського національного університету імені Тараса Шевченка к.і.н. Руслани Марценюк та м.н.с. Інституту архівознавства Оксани Патриляк, підготовлені на основі фондів Галузевого державного архіву СБУ, про репресії проти співробітників системи ВУАН–АН УРСР у 1930-х роках, що наклало відбиток на процес «радянізації» української науки.

На завершення роботи семінару Л. Яременко підбила підсумки, у яких відзначила вагомий внесок наукових досліджень документальних комплексів для введення у науковий обіг історичної інформації і створення сучасних інформаційних ресурсів.

Учасники семінару обговорили і підтримали проект рекомендацій семінару Міжнародної наукової конференції.

Зважаючи на значний історико-культурний потенціал документної архівної спадщини України, що зберігається у спеціалізованих архівних структурних підрозділах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського та наукових установ НАН України, запропоновано внести до рекомендацій конференції такі завдання:

– віднести розвиток електронних ресурсів архівів наукових установ до головних пріоритетів їх діяльності і передбачити можливість їх технічного переоснащення, поповнення комп’ютерною та суміжною з нею периферійною технікою як необхідного обладнання для розширення архівами їх основних функцій у сучасному інформаційному суспільстві;

– розвивати науково-дослідну роботу архівів наукових установ шляхом запровадження спільних для кількох установ в галузі збереження національної пам’яті України проектів у сфері популяризації архівної спадщини української науки шляхом видання міжфондових анотованих каталогів, оглядів, тематичних збірників документів для науковців, студентів, зацікавленої громадськості;

– сприяти створенню об’єднаного цифрового ресурсу архівних документів з історії вітчизняної науки між архівними підрозділами установ НАН України та галузевими академіями наук України;

– сприяти поширенню співпраці з метою обміну досвідом, а також проведення спільних заходів (конференцій, виставок, обміну науковою продукцією) з вітчизняними та іноземними архівними, бібліотечними та музейними установами, що зберігають документи з історії української науки.

Загалом, семінар пройшов в атмосфері продуктивного діалогу та активного обміну досвідом.