Петро Омелянович Недбайло народився 12 липня 1907 р. в с. Ново-Новицьке Чернігівської губернії (тепер – Клинцовський район Брянської області, РФ) у селянській родині. Після закінчення у 1930 р. юридичного факультету Харківського інституту народного господарства (тепер Національний юридичний університет ім. Ярослава Мудрого) став аспірантом та викладачем цього ВНЗ. У 1940–1959 рр. обіймав посади завідувача кафедр теорії права та державного права, декана юридичного факультету Львівського державного університету ім. І. Франка. У період війни викладацька робота була перервана, і П. О. Недбайло виконував обов’язки головного військового прокурора (1941–1946 рр.). З 1959 р. і до кінця життя Петро Омелянович завідував кафедрою теорії і історії держави і права Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.
     

Професор П. О. Недбайло читав лекції не тільки українським студентам. З набуттям авторитету правознавця-міжнародника його запрошували до університетів Швеції, Югославії, Польщі, Німеччини, Чехії, США та ін. В Університеті м. Лодзь (Польща) його було обрано почесним доктором права.
     

Наукові інтереси вченого були зосереджені на загальнотеоретичних проблемах закону і законності. У науковому зростанні він пройшов такі етапи: кандидат юридичних наук (1947 р.), доктор юридичних наук (1957 р.), професор (1958 р.), заслужений діяч науки і техніки УРСР (1967 р.), член-кореспондент АН УРСР за спеціальність «правознавство» (1969 р.). З 1967 р. П. О. Недбайло – заступник голови Наукової ради з проблеми «Закономірності розвитку держави, управління і права» Відділення економіки, історії, філософії та права АН УРСР.
     

Наукова спадщина вченого складає понад 150 праць, серед яких чотири монографічних дослідження.
     

Досвідчений і авторитетний правознавець П. О. Недбайло протягом 1958–1971 рр. представляв Українську РСР у Комісії з прав людини ООН, а у 1967 р. був обраний її головою. На чотирьох сесіях Генеральної Асамблеї ООН вчений виступав з доповідями, брав активну участь в обговоренні нагальних міжнародних проблем та законотворчому процесі цієї організації. У 1968 р. П. О. Недбайло став лауреатом премії ООН за видатні досягнення у справі захисту прав людини. Лауреатами цієї премії в різні часи були Нельсон Мандела, Джиммі Картер, Мартін Лютер Кінг-молодший та Елеонора Рузвельт.
     

З науковою та міжнародною місією П. О. Недбайло відвідав багато країн: Чехословаччину, Польщу, Францію, США, Швейцарію, Швецію, Іран, Угорщину, Югославію, Німеччину.
     

Помер П. О. Недбайло 31 жовтня 1974 р. у Києві.
                                                        * * *
     

Особовий фонд № 217 «Недбайло Петро Омелянович (12.07.1907–31.10.1974) – правознавець, член-кореспондент АН УРСР (1969)», що зберігається в Інституті архівознавства Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, загалом налічує 665 справ за 1925–1974 рр. Для експозиції відібрано 26 оригінальних документів. Розпочинає виставку власноручно написана автобіографія (1967 р.) з відомостями про його ранні роки життя. Далі звертає на себе увагу посвідчення про дозвіл на володіння і користування зброєю, видане П. О. Недбайлу, як представнику військової прокуратури, у перші дні війни на території СРСР – 26 червня 1941 р. Період викладацької діяльності у Львівському університеті представлено фрагментом з циклу лекцій для студентів «Походження права» та фото, що документує досвід перших міжнародних кроків вченого – виступ на Всесвітньому конгресі захисників миру в Парижі у 1949 р. Діяльність П. О. Недбайла на форумах ООН задокументовано фотознімками, автографами його доповідей та нотатками з різних проблем: дискримінації в питаннях релігійних та інших переконань, Декларації прав дитини та ін. Педагогічну діяльність в Київському університеті проілюстровано фотознімком студентських іспитів у 1963 р. Зв’язки професора П. О. Недбайла з закордонними ВНЗ презентують листи з Університетів м. Лодзь (Польща) та м. Ниш (Югославія). Наукова і організаційна діяльність вченого в АН УРСР відображена в таких документах: диплом про обрання П. О. Недбайла членом-кореспондентом АН УРСР, лист про затвердження його заступником голови Наукової ради з проблеми «Закономірності розвитку держави, управління і права» та доповідь на засіданні бюро Відділення економіки, історії, філософії та права АН УРСР. Одне фото з зображенням П. О. Недбайла на тлі дачної ділянки представляє вченого на відпочинку. Його щільний графік наукової, педагогічної, організаційної, суспільної та іншої діяльності в рідній країні та на міжнародному рівні майже не залишав часу на дозвілля.
     

Ювілейна виставка до 110-річчя П. О. Недбайла має на меті на підставі документальних свідоцтв привернути увагу до непересічної особистості вченого та його внеску у зміцнення міжнародного авторитету України.
     

Кожне зображення супроводжується текстівкою та інформацією про місце зберігання документа. Наближені дати подано у квадратних дужках.
Виставку підготувала
провідний редактор відділу археографії
Інституту архівознавства НБУВ НАН України
І. Г. Кіржаєва