Михайло Михайлович Федоров – учений у галузі гірничої механіки, академік АН УРСР (1929), заслужений діяч науки РРФСР (1932) народився 1 вересня (20 серпня) 1867 р. у м. Катеринодар (тепер м. Краснодар, РФ). У 1895 р. закінчив Санкт-Петербурзький гірничий інститут, у 1905 р. – Вищу школу електрики в м. Париж (Франція).
     

Науково-педагогічну діяльність розпочав у якості асистента, керівника проектів з електрифікації гірничих та заводських машинних установок кафедри гірничозаводської механіки Санкт-Петербурзького гірничого інституту (1905–1906), продовжив на посадах штатного викладача (1906–1915) та ординарного професора (1915–1919) кафедри гірничозаводської механіки Катеринославського гірничого інституту. Потім був ординарним професором вищої математики (1919–1924), проректором (1920–1923), в. о. ректора (1919, 1920), ректором (1921), деканом факультету соціального виховання (1922) Кам’янець-Подільського університету та інституту народної освіти. Упродовж 1923–1932 рр. був професором гірничої механіки Московського гірничого інституту.
     

За сумісництвом керував кафедрою математики Кам’янець-Подільського Робфаку (1922–1923), був ординарним професором сільськогосподарської механіки Кам’янець-Подільського сільськогосподарського інституту (1922–1923).
     

З 1929 р. вчений проводив науково-огранізаційну роботу в АН УРСР як голова Кафедри гірничої механіки Відділу технічних наук (1929–1934), директор (1934–1939), завідувач сектору машинобудування (1939), науковий консультант (з 1939) Інституту гірничої механіки.
     

М. М. Федоров є автором понад 200 наукових праць присвячених теоретичному обґрунтуванню динаміки рудникового підйомного устаткування, методів розрахунку турбомашин, вентиляції та водовідведення. Вчений вивів основне динамічне рівняння рудникового підйомного устаткування з постійним радіусом навивки; запропонував технологію гармонійного підйому, що забезпечила повне динамічне урівноважування підйомного устаткування з важким хвостовим канатом. Запропонував метод розрахунку рудникових турбомашин, заснований на принципі гідродинамічної подібності тощо. Також вчений започаткував нові напрями досліджень, такі як «Рудникові підйомні машини», «Рудникові вентилятори», «Рудникові поршневі компресори» та ін.
     

Помер М. М. Федоров 29 березня 1945 р. у м. Київ, похований на Лук’янівському кладовищі.
                                                        ***
     

На виставці представлено наукові праці М. М. Федорова – лекції «Розрахунок рудницької смоково-плиногонної установи» (1918), «Механика, її значіння в дослідах природи та в Сільсько-господарській вищій школі» (1922), консультація «Соображения по вопросу о применении кулаков Штауса в рудничной подъемной установке системы Кёпе» (1927), доповідь «Всезагальна формула міри безпеки від склизення головного мотузу в шахтних кліткових підоймальнях системи Кьопе» (1932); біографічні документи – автобіографія (1910), характеристика наукових праць М. М. Федорова (1929).
     

Низка документів проливають світло на участь М. М. Федорова в організації промислового видобутку кам’яного вугілля на Донбасі. Це повідомлення про призначення вченого завідувачем Каменської та Орловської копалень Олексіївського гірничопромислового товариства (м. Харків, 1901), про направлення М. М. Федорова у відрядження за кордон з метою дослідження стану електротехнічної справи (1903) та про призначення вченого консультантом Гіпрошахту (1928).
     

Науково-організаційну та педагогічну діяльність вченого репрезентують повідомлення про обрання М. М. Федорова штатним викладачем гірничозаводської механіки Катеринославського вищого гірничого училища (1906) та про отримання дозволу на викладання курсу гірничозаводської механіки у Катеринославському гірничому інституті (1912), витяг з протоколу засідання Ради професорів Кам’янець-Подільського державного українського університету про обрання на посаду проректора університету (1918), вступна промова вченого під час урочистого святкування 65-ої річниці від дня народження І. Я. Франка у Кам’янець-Подільському вищому інституті народної освіти (1921), повідомлення про обрання М. М. Федорова викладачем кафедри гірничої механіки Московської гірничої академії (1923) та про зарахування М. М. Федорова консультантом Проектного бюро при Київському гірничо-учбовому комбінаті (1932).
     

Також на виставці представлено документи про науково-організаційну роботу М. М. Федорова як академіка ВУАН – мандат на участь вченого у Всесоюзній конференції з електроізолюючих матеріалів (1931), витяг з протоколу засідання Президії ВУАН про призначення М. М. Федорова директором Інституту гірничої механіки (1934).
     

Завершують експозицію спогади дружини М. М. Федорова про вченого [1935].
     

Під кожним зображенням документа розташована анотація до нього, що включає: заголовок, дату документа, спосіб відтворення, місце зберігання документа. Наближені дати документів подані в квадратних дужках.