Здобутки академічної науки щодо дослідження Півдня і Сходу України обговорили в Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського

Поділитися: 

У рамках XI Всеукраїнського фестивалю науки в Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського (НБУВ) 16 травня відбувся круглий стіл «Дослідження Півдня і Сходу України: здобутки академічної науки (2014–2017)», організований бібліотекою спільно з Інститутом історії НАН України.

Участь у дискусії взяли керівники установ-організаторів: директор Інституту історії України НАН України академік НАН України Валерій Смолій, генеральний директор Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського член-кореспондент НАН України Володимир Попик; провідні вчені-історики наукових інститутів НАН України та фахівці Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського, а також науковці, викладачі, студенти, аспіранти, докторанти, співробітники інформаційних установ.

Приводом до організації круглого столу стало бібліографічне видання «Схід і Південь України: час, простір, соціум» ­– Т. 2. Матеріали до бібліографії  (кер. авт. колективу доктор наук із соціальних комунікацій Тетяна Добко), що нещодавно побачило світ у рамках спільного проекту НБУВ та Інституту історії НАН України.

Із вступним словом до учасників круглого столу звернувся генеральний  директор НБУВ, член-кореспондент НАН України Володимир Попик. Він зауважив, що військова агресія з боку Росії спонукала українських учених-гуманітаріїв до глибокого осмислення історичних, соціокультурних, соціально-психологічних передумов цих трагічних подій, їх наслідків та перспектив врегулювання конфлікту і повернення тимчасово окупованих земель до юрисдикції України. Водночас, їх дослідницькі можливості суттєво звужував один фактор – відсутність сучасного систематичного бібліографічного ресурсу, який би інтегрував інформаційні джерела, присвячені східному та південному регіонам нашої держави. Тож Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського взяла на себе вирішення цього масштабного завдання. За словами Володимира Попика, робота науковців над бібліографічним покажчиком «Схід і Південь України: Час. Простір. Соціум» дозволила не лише зібрати величезний масив публікацій, а й виявити лакуни в напрацюваннях учених, визначити проблеми, на розробленні яких необхідно зосередитись, а також окреслити коло проблем, що замовчуються або фальсифікуються нашими ідейними супротивниками.

Моральним і науковим подвигом назвав роботу багатьох вітчизняних учених у комплексному науковому проекті «Схід і Південь України: Час. Простір. Соціум» академік-секретар Відділення історії, філософії та права НАН України, директор Інституту історії України НАН України академік НАН України Валерій Смолій. У той же час він наголосив, що підготовлені в рамках цього проекту численні монографічні видання та бібліографічний покажчик потребують  широкої популяризації, яка сприятиме зрушенням у свідомості українців, особливо молоді.

Презентувала бібліографічний покажчик «Схід і Південь України: Час. Простір. Соціум» завідувач відділу науково-бібліографічної інформації НБУВ, доктор наук із соціальних комунікацій Тетяна Добко. «Це був наш інформаційний фронт. Перед нами було поставлено непросте завдання: зібрати монографії, нариси, брошури, матеріали конференцій, збірники наукових праць, загальні та регіональні енциклопедії, різноманітні довідники, картографічні матеріали, видані в Україні та поза її межами від кінця XVIII ст. до сьогодення українською, російською та іншими мовами. Непросто було одразу осягнути тему й розробити схему покажчика», – зазначила Тетяна Добко. Принагідно вона подякувала всім, хто долучився до підготовки видання, постійно підтримував, консультував, давав поради,  ретельно переглядав зібраний матеріал. Розповідаючи про бібліографічний покажчик, Тетяна Добко повідомила, що укладачами була здійснена копітка науково-пошукова, науково-інформаційна і аналітична робота, у результаті якої до покажчика загалом увійшло понад 5,7 тис. бібліографічних записів документів, географічні межі яких охоплюють сучасні Дніпропетровську, Донецьку, Запорізьку, Луганську, Миколаївську, Одеську, Херсонську області та АР Крим. Тетяна Добко запевнила, що незважаючи на те, що зібрані упорядниками матеріали не претендують на вичерпність, бібліографічний покажчик  «Схід і Південь України: Час. Простір. Соціум» не лише стане в пригоді історикам, краєзнавцям, політологам, культурологам, етнологам, бібліотечним працівникам, аспірантам, студентам й усім, хто цікавиться історією України, а  й пожвавить краєзнавчі дослідження, спонукає  інші національні, обласні універсальні бібліотеки до більш детального висвітлення історії областей та регіонів на бібліографічному рівні.

Академік НАН України Олексій Онищенко відзначив, що підготовлений науковцями НБУВ бібліографічний покажчик є справжнім інтегрованим ресурсом, адже вміщені в ньому інформаційні матеріали об’єднують дані з бібліотечних, архівних, музейних фондів, мають широку тематичну спрямованість (історія, географія, економіка, літературознавство тощо), відображають чималий спектр різних видів джерел, поєднують бібліографічний опис з електронними анотаціями і рефератами. Підкресливши інформаційну цінність презентованого покажчика, Олексій Онищенко висловив сподівання, що «цей потужний бібліографічний масив слугуватиме подальшим науковим дослідженням, осмисленню історичного досвіду, прийняттю управлінських рішень на державному рівні».

«Дослідження проблематики розвитку інформаційної сфери українського суспільства, що мають стати основою взаєморозуміння і толерантності, сприяти поверненню територій Донбасу і Криму в політико-правовий і соціокультурний простір України – один із пріоритетних напрямів наукових зацікавлень фахівців Центру дослідження соціальних комунікацій НБУВ», – зазначив у своєму виступі керівник Центру – заступник генерального директора НБУВ, доктор історичних наук, професор Валерій Горовий. За його словами, створювані в НБУВ інформаційні ресурси та інформаційно-аналітичні матеріали означеної тематики особливо затребувані користувачами не лише підконтрольних українській владі територій, а й тими, що перебувають на окупованих землях.

У контексті обговорення проблем дослідження регіональної специфіки Сходу і Півдня України учасники круглого столу обмінялися думками щодо причин та передумов російської агресії в Україні, особливостей гібридної війни проти України у різних вимірах, можливих шляхів подолання політичних, соціально-економічних, гуманітарних, демографічних наслідків збройного конфлікту.

Зокрема, до проблеми семантичного розуміння поняття «Схід і Півень України»  звернувся завідувач відділу джерелознавства нової історії України Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України доктор історичних наук Ігор Гирич; концептуальні моделі регіональної історії в сучасній історичній проекції  представила завідувач  відділу історичної регіоналістики Інституту історії України НАН України доктор історичних наук, професор Ярослава Верменич; закономірності історії радянського Криму розкрив головний науковий співробітник відділу історії України 20–30-х рр. ХХ ст. Інституту історії України НАН України доктор історичних наук, професор Станіслав Кульчицький; історичний досвід, модерні виклики та перспективи Донбасу і Криму в економічному, суспільно-політичному та етнокультурному просторі України окреслила завідувач відділу історії України 20–30-х рр. ХХ ст. Інституту історії України НАН України доктор історичних наук Лариса Якубова; про дискурс окупації як механізм осмислення російської агресії проти України йшлося у виступі старшого наукового співробітника відділу історії України другої половини ХХ ст. Інституту історії України НАН України доктора історичних наук, професора Олени Стяжкіної; соціально-антропологічні аспекти голодомору на Донбасі 1932–1933 рр. проаналізував головний науковий співробітник відділу історії України 20–30-х рр. ХХ ст. Інституту історії України НАН України доктор історичних наук, професорВасиль Марочко; результати джерелознавчих досліджень Півдня і Сходу України в Інституті української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України (2014–2017) означив заступник директора з наукової роботи Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України кандидат історичних наук Олександр Маврін.

До обговорення результатів наукових досліджень Сходу і Півдня України долучилися також співробітники Інституту економіки промисловості НАН України – доктор економічних наук, професор Валентина Антонюк і  кандидат соціологічних наук, доцент Оксана Панькова. Науковці презентували колективну монографію «Внутрішньо переміщені особи: від подолання перешкод до стратегії успіху», в якій проаналізовано проблеми соціально-економічного розвитку Донбасу, причини і наслідки воєнного конфлікту, масштаби вимушеного переселення мешканців Донецької та Луганської областей, запропоновано підходи до оцінки можливостей використання потенціалу вимушено переселених осіб як ресурсу розвитку територіальних громад та до формування концепції відновлення і розбудови миру на сході України.

Підсумки круглого столу підбив заступник директора Інституту історії України НАН України член-кореспондент НАН України, професор Геннадій Боряк. Він позитивно відзначив роль НБУВ в упорядкуванні онлайн-ресурсів Інституту історії України НАН України, а також у забезпеченні вільного доступу до цифрового формату презентованого бібліографічного покажчика «Схід і Південь України: Час. Простір. Соціум» на порталі НБУВ. За словами Геннадія Боряка, це не лише сприятиме популяризації вітчизняних наукових досліджень, а й суттєво розширить читацьку аудиторію, збагатить інтернет-ресурси, що відображають нашу історико-культурну спадщину, забезпечить інформаційну підтримку державотворчих процесів, соціальної сфери суспільства, української науки та культури.

Учасники заходу мали змогу також переглянути книжкову виставку, експонати якої репрезентують дослідження науковців академічних інститутів Національної академії наук України та фахівців НБУВ з означеної проблематики.

Валентина Здановська,

м.н.с. Інституту бібліотекознавства НБУВ

 

Відео YouTube: