У рамках Міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація: формування національного інформаційного простору» відбувся семінар «Довідково-бібліографічні ресурси: формування і використання».

У семінарі  взяли участь провідні фахівці Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського, Одеської національної наукової бібліотеки, Державної науково-педагогічної бібліотеки України ім. В.О. Сухомлинського, Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки ім. В.Г. Заболотного, Науково-технічної бібліотеки Національного авіаційного університету та ін.  

Керівник центру науково-бібліографічної інформації НБУВ, д-р наук із соц. комунікацій Тетяна Добко висвітлила розвиток формування довідково-бібліографічних ресурсів у процесі науково-бібліографічної діяльності бібліотек упродовж XX–XXI ст., виділивши її основні етапи, що визначаються історичними умовами розвитку українського суспільства та актуалізацією певних аспектів змісту науково-інформаційної і довідково-бібліографічної діяльності, окреслила напрями еволюції їх науково-методичних засад. Вона зазначила, що нині українські бібліотеки об’єднують свої зусилля щодо  формування зведених електронних каталогів (поки що на відомчому і регіональному рівнях), успішно формуються загальнодержавні бази даних – реферативна «Україніка наукова», повнотекстова «Наукова періодика України» та ін. Бібліотека стає інтелектуальним центром, зростає її роль як професійного інформаційного посередника між інформацією і користувачем. Збільшення засобів і можливостей доступу підвищують рівень ефективності бібліотечного обслуговування, сприяють комфортному самообслуговуванню віддалених користувачів.

Проблема трансформації довідково-бібліографічного апарату (ДБА) наукової бібліотеки була порушена у доповіді наукового співробітника НБУВ Віталіни Шкаріної. Доповідачка  зупинилася на складнощах дослідження ДБА бібліотеки як єдиної системи у той час, коли стрімко розвивається та домінує над традиційною його електронна складова. Виділивши термінологічний, теоретичний та практичний аспекти питання, дослідниця зазначила, що електронне середовище неминуче зближує учасників системи документальних комунікацій. Наукова бібліотека бере активну участь в інформаційному процесі: застосовує методи поглибленого аналітико-синтетичного опрацювання документів, формує інтегровані ресурси з розширеними пошуковими можливостями, орієнтує користувачів у багатоплановому онлайновому середовищі та надає стандартизовані вихідні формати опису електронних ресурсів для наукового обігу.

Тематика формування краєзнавчих науково-інформаційних ресурсів  прозвучала у двох наступних доповідях. Завідувач відділу краєзнавства Одеської національної наукової бібліотеки (ОННБ), канд. іст. наук Людмила Саєнко визначила основні етапи зародження та становлення краєзнавчої діяльності на Одещині,  всебічно ознайомила слухачів з новими формами представлення краєзнавчої інформації на сайті ОННБ: ретроспективною конверсією картотеки «Вулиці Одеси», серією краєзнавчих та біобібліографічних покажчиків, технологією поширення інформації про науково-інформаційні продукти і послуги бібліотеки у соціальних мережах.

Молодший науковий співробітник НБУВ Світлана Дзюбич у доповіді «Краєзнавчі бібліографічні ресурси у відображенні Шевченкіани» презентувала результати дослідження бази даних «Т.Г. Шевченко: метабібліографія», створеної у відділі національної бібліографії НБУВ у рамках проекту «Бібліографічна Шевченкіана». Аналіз краєзнавчих бібліографічних покажчиків, виданих обласними універсальними науковими бібліотеками, науковими установами регіонів, науковцями вищої школи, присвячених бібліографічній Шевченкіані, виявив різноманіття видів та жанрів відображених документів та засвідчив зростання інтересу обласних універсальних наукових бібліотек до шевченківської тематики, який значно зріс до відзначення 200-ліття з дня народження Т.Г. Шевченка.

Низка доповідей була присвячена історичним джерелам. Заст. ген. директора НБУВ, канд. пед. наук, старший науковий співробітник НБУВ Тетяна Павлуша та завідувач сектору НБУВ Олена Починок розкрили тему «Календарі і пам’ятні книги у фондах НБУВ: формування та використання історичних колекцій».  Дослідниці розповіли про рідкісні та маловідомі календарі, місяцеслови, адрес-календарі, довідкові книги-календарі, альманахи-щорічники, календарі-порадники галузевого та універсального змісту, що зберігаються у фондах НБУВ, їх використання читачами. Серед них: «Буковинский календарь» (1885 р.), «Буковинско-русский месяцеслов» (1879 р.), «Новороссийский календарь» тощо. Особливо цікавим є календар «Промінь» на 1907 рік, виданий у 1906 році Київським видавництвом «Початок». Цінними виданнями є «Киевский народный календарь», редагований О.Ф. Андріяшевим та «Календарь на 1918–1919 гг. Харьковского Общества Любителей Природы» з автографом В.І. Вернадського. Найбільшим попитом у читачів НБУВ  користуються: календар-альманах «Дніпро», календарі видавництва «Просвіта», народний календар «Село»,  календарі для осіб певної професії, зокрема: «Календарь пчеловода на все времена года», «Календарь виноградаря», «Календарь для учителей», «Юридический календарь», а також календарі, видані губернськими статистичними бюро та ЦСУ.

Старший науковий співробітник НБУВ, канд. іст. наук Світлана Закірова розглянула губернські пам’ятні книжки Російської імперії як особливий вид історичного джерела ХІХ – початку ХХ століття, що вміщує ґрунтовний інформаційний ресурс. Дослідниця зазначила, що на сторінках пам’ятних книг подано унікальний краєзнавчий фактографічний матеріал, який становить великий інтерес для сучасних істориків і регіоналістів: різноманітні за характером і формою викладення етнографічні, археологічні, статистичні довідкові відомості, що інформують про економічний розвиток, склад і заняття населення, природні умови регіону, стан освіти та релігійного життя. Особлива цінність пам’ятних книжок полягає, у тому, що вони дають змогу «побачити» картину повсякденного життя краю очима її сучасників, простежити динаміку багатьох соціально-економічних процесів, що відбувалися упродовж XIX – початку ХХ ст.

З доповіддю «Україна на міжнародній арені: відображення у довідково-бібліографічних виданнях» виступив cтарший науковий співробітник НБУВ, канд. іст. наук Олександр Дуднік. Він зробив акцент на актуальності даної тематики як в нинішній час (відзначення 25-ї річниці незалежності України й обрання її непостійним членом Ради Безпеки ООН), так і в історичному зрізі – поява українського питання на міжнародній арені та проблеми його вирішення у ХІХ–ХХ ст.

Дослідник проаналізував видання, що зберігаються у фондах НБУВ,  систематизувавши збірники документів, енциклопедії, довідники, словники, історичні хроніки, бібліографічні покажчики, з питань міжнародного права і міжнародних відносин за тематичним принципом (українське питання на міжнародній арені в ХХ ст., історія і термінологія української дипломатії,  представництва іноземних держав в Україні,  зовнішня політика та міжнародне співробітництво суверенної України, євроатлантичний напрям інтеграції: Україна – НАТО; Україна – ЄС і Україна – Рада Європи,   геополітика України; дипломатичний протокол та етикет). На його думку, варто ширше популяризувати довідково-бібліографічні видання, зокрема, маловідомі зарубіжні бібліографічні покажчики. Це дасть змогу користувачам поглибити історичні знання, сприятиме об’єктивності досліджень та розширить джерельну базу наукового пошуку.

Молодший науковий співробітник НБУВ Аліна Колесніченко всебічно представила бібліографічні видання з  етнографії та фольклору України як джерельну базу суспільствознавчих досліджень.

Питання використання зарубіжних електронних інформаційних ресурсів та організацією довідково-інформаційних баз даних в Австрії розкрив науковий співробітник НБУВ Микола Воробей. Він розповів про можливості бібліографічного пошуку в Австрійському зведеному каталозі, через пошукову систему якого Австрійська національна бібліотека надає доступ до інформації 80 бібліотек Австрії (понад 10 млн назв). Доповідач ознайомив з іншими зведеними каталогами – газет, журналів та серіальних видань, можливостями ширшого пошуку німецькомовної та іншими мовами інформації черeз Віртуальний каталог у Карлсруе (Karlsruhe Virtual Catalog, KVK).

Молодшим науковим співробітником НБУВ Андрієм Жабіним було представлено політематичний ресурс – пошукову платформу Web of Science, що об’єднує реферативні бази даних публікацій у наукових журналах, книг, матеріалів конференцій і патентів. Міжнародно визнана комплексна система наукового цитування, що розробляється та надається компанією Thomson Reuters, охоплює понад 12000 журналів, 160 000 матеріалів конференцій з усього світу. Він розповів про галузеві колекції Web of Science, можливості авторського та тематичного пошуку у базі даних Core Соllection, аналіз його результатів, застосування у наукометрії. Доповідач розкрив пошукові можливості Web of Science для українських користувачів, особливості реєстрації, розповів про цитування праць українських вчених у базі даних та представлення у ній англомовних українських журналів.

На семінарі було презентовано дві ґрунтовні бібліографічні праці. Захоплюючою і глибокою була розповідь наукового співробітника НБУВ Ірина Войченко про роботу над книгознавчим та бібліографічним дослідженням «Кобзар» Т.Г. Шевченка у фондах Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського» (автори: Л.В. Бєляєва, І.Д. Войченко. – Київ, 2015). У фонді НБУВ зберігається значне за обсягом зібрання кобзаріани – 387 видань (майже 1 тисяча примірників) мовою оригіналу та в перекладах 21 мовою світу, а також 6 рукописних «Кобзарів» із фондів Інституту рукопису. Унікальність колекції визначають, насамперед, рідкісні та раритетні видання, серед яких – усі прижиттєві «Кобзарі» (у т. ч. перше видання 1840 р.), видання ХІХ – першої половини ХХ століття, «Кобзарі» з колекцій та автографами видатних діячів історії та культури, які можна віднести до категорії книжкових пам’яток. З книгою можна ознайомитися на порталі НБУВ.

Зацікавлення викликав бібліографічний покажчик «Спеціалізовані вчені ради як складник розвитку Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України (1994–2014)», підготовлений фахівцями Державної науково-педагогічної бібліотеки України ім. В.О. Сухомлинського (укладачі: Л.Д. Березівська, Т.Л. Гавриленко, Л.М. Заліток, О.С. Покусова та ін. – Київ. 2016). Метою створення покажчика є формування банку даних про тематику захищених дисертацій в Інституті педагогіки НАПН України з проблем педагогіки за 1994−2014 рр., розкриття історії та ролі спеціалізованих учених рад Інституту в процесі підготовки науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації України, сприяння пошуку інформації про наукові здобутки. Бібліографічний покажчик містить відомості про захищені дисертації на здобуття наукових ступенів кандидата й доктора педагогічних наук. Видання розраховане на науковців, викладачів, докторантів, аспірантів. Наразі покажчик у вільному доступі на сайті ДНПБ.

Учасники семінару зробили висновок, що інформаційна функція бібліотеки залишається основним змістом діяльності наукової бібліотеки. Тому невипадково останнім часом у бібліотеках надається великого значення підготовці методичних посібників, практичних рекомендацій  зі складання бібліографічних покажчиків, оптимізації інформаційно-аналітичної та реферативної діяльності бібліотек в умовах інформаційних змін.

Враховуючи те, що електронне середовище неминуче зближує учасників інформаційного процесу, варто узгоджувати термінологію бібліографії, інформатики та архівної справи, взаємно збагачуватися досвідом аналітико-синтетичного опрацювання документів, ширше та оперативніше поширювати інформацію про створені і заплановані до випуску бібліографічні покажчики, передплачені ресурси провідних світових виробників. Це сприятиме розвитку комплексних досліджень та формуванню цілісного наукового знання, вдосконалить інтегровану систему вторинних інформаційних продуктів.

Семінар дав змогу ближче ознайомитися хоча б з частинкою довідково-бібліографічних ресурсів, що пропонуються до послуг українських користувачів, дав новий імпульс для розвитку  науково-інформаційної діяльності і творчої праці.

   Тетяна Добко,

д-р наук із соц. комунікацій,

керівник Центру науково-бібліографічної інформації НБУВ

Віталіна Шкаріна,

науковий співробітник НБУВ