У рамках роботи Міжнародної наукової конференції  «Бібліотека. Наука. Комунікація: Формування національного інформаційного простору» 5 жовтня 2016 року відбулося засідання  секції 3 «Бібліотека в структурі сучасних інформаційних комунікацій» (керівник – заступник гендиректора НБУВ, керівник СІАЗ, д-р іст. наук, проф. Валерій Горовий, учений секретар – старш. наук. співроб. відділу політологічного аналізу СІАЗ НБУВ, д-р соц. ком., старш. наук. співроб. Тетяна Гранчак).

У роботі секції взяли участь 40 осіб, зокрема провідні фахівці ДП «Український інститут інтелектуальної власності», кафедри бібліотекознавства та соціальних комунікацій Харківської державної академії культури, Інституту соціальної та політичної психології, КНЕУ ім. В. Гетьмана, НТБ Київського національного університету технології і дизайну, кафедри бібліотекознавства і бібліографії Рівненського державного гуманітарного університету, НТБ Національного авіаційного університету, ДНТБ України, ДНАББ ім. В. Г. Заболотного, Національної бібліотеки України для дітей, НБУВ. 

Відкриваючи засідання, Валерій Горовий наголосив на значенні  оптимізації та підвищення ефективності процесу соціальних інформаційних комунікацій в контексті розвитку національного інформаційного простору, його захисту від проявів інформаційної агресії та інших інформаційних небезпек в умовах глобалізації, підкреслив роль бібліотечних інституцій у виробленні методик управління цими процесами.

Під час роботи секції, також, було обговорено актуальні питання впровадження в бібліотечну практику інноваційних технологій з метою розкриття бібліотечних фондів, розвитку бібліотечного сегмента інтернет-середовища, удосконалення іміджевих комунікацій сучасної бібліотеки; різні аспекти діяльності інформаційно-аналітичних підрозділів національних бібліотек, оптимізації їх комунікації з користувачами за допомогою веб-технологій.

Розглянуто комплекс проблем, пов’язаний з використанням національними бібліотеками соціальних мереж візуального контенту, впровадженням у бібліотечну практику мобільних додатків, корпоративних медіапродуктів сучасних бібліотек у науковому дискурсі іміджевих комунікацій, критеріями визначення національного сегмента інтерактивного інформаційно-комунікаційного простору, підходами до соціально-комунікаційних досліджень бібліотеками фінансових відносин, особливостями реалізації державної інформаційної політики з формування інформаційного суспільства.

Учасники зібрання обговорили та схвалили проект рекомендацій конференції з урахуванням напрацьованих секцією пропозицій, у яких наголошено на тому, що:

У зв’язку з розвитком інформаційного суспільства конференція констатує зростаюче значення бібліотек як науково-інформаційних центрів забезпечення суспільного розвитку, зокрема, у сфері наповнення соціальних інформаційних комунікацій якісною, необхідною для розвитку суспільства інформацією. Бібліотечні установи мають активно використовувати три основних джерела наповнення такими інформаційними ресурсами системи комунікацій: введення в суспільний обіг найактуальніших для сучасного розвитку матеріалів з фондів бібліотек; акумуляція і розповсюдження нової суспільно значимої інформації; відбір, систематизація та забезпечення доступу для національних користувачів до інформації глобального інформаційного простору, необхідної для національного розвитку України.

З метою підвищення ролі бібліотек у суспільних процесах формування позитивного іміджу бібліотек та позиціонування бібліотечних установ як наукових, освітніх, культурних, громадських центрів посилити взаємодію бібліотек із засобами масової комунікації, сприяти відкритості і прозорості їх діяльності.

Враховуючи актуальність проблеми збереження і зміцнення національної ідентичності та протидії інформаційним загрозам, ініціювати визначення на державному рівні із залученням представників громадськості та експертного середовища консенсусного підходу до формування національної пам’яті та ключових смислів, поширення яких є актуальним для української спільноти, розробити рекомендації просування ключових смислів національної пам’яті в соціокультурному дискурсі бібліотек.

З урахуванням зміни під впливом впровадження в бібліотечну діяльність інтернет-технологій характеру бібліотечно-інформаційної роботи, зокрема поширення видів і форм роботи з соціальними медіа, розробити і унормувати науково-методичне забезпечення, критерії ефективності такої діяльності, внести відповідні корективи до посадових інструкцій та планів роботи.

Констатуючи стрімке зростання аудиторії, що користується мобільними пристроями, сприяти активізації впровадження в процес бібліотечно-інформаційного обслуговування користувачів мобільних технологій – QR-кодів, мобільних додатків, СМС-бібліотеки.

З тезами доповідей учасників можна ознайомитися на сайті конференції, або прочитати в електронній версії опублікованого збірника матеріалів на с.212-307.