4–6 жовтня 2016 року в Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського відбулась Міжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація: формування національного інформаційного простору».

Організаторами конференції виступи: Інформаційно-бібліотечна рада НАН України, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Асоціація бібліотек України, Рада директорів наукових бібліотек та інформаційних центрів академій наук – членів Міжнародної асоціації академій наук.

Фахівці бібліотечно-інформаційної сфери з України, Великої Британії, Білорусі, Литви, Росії у форматі пленарного та секційних засідань, семінарів і круглів столів обговорили широкий спектр питань щодо інтеграції національних наукових ресурсів і організації інтелектуального доступу до інформації.

Відкриваючи пленарне засідання конференції генеральний директор НБУВ член-кореспондент НАН України Володимир Попик зазначив, що вченим і бібліотекарям-практикам важливо не лише осмислити місце й нові функції наукових бібліотек у структурі сучасних інформаційних комунікацій, а й навчитися відстоювати ці зміни, доводити їх необхідність суспільству, політикуму, усім, від кого залежить реальне забезпечення розвитку бібліотечної сфери.

На важливості для бібліотечного співтовариства якомога скоріше зорієнтуватися в перспективі наголосив радник Президії НАН України акад. НАН України Олексій Онищенко. Проаналізувавши сучасні тенденції у виробництві, накопиченні, опрацюванні й передачі інформації, зміни в інформаційних потребах користувачів і нові можливості їх задоволення, доповідач акцентував увагу на посиленні деяких функцій, що допоможуть бібліотекам підтримувати їх поважний статус в інтелектуальному і культурному середовищі. Серед них, зокрема: експертна, консультативна, інтегративна, просвітницька функції. Академік Онищенко підкреслив, що в умовах зростання обсягів інформації наукові бібліотеки мають зосередитись на інтеграції всіх видів, типів і форм інформаційних ресурсів й наукомістких інформаційних сервісів; активізації соціологічних досліджень, як потужного чинника збагачення бібліотечної теорії й практики; посиленні взаємодії бібліотекарів, комп’ютерних спеціалістів і науковців тощо.

Стратегічні питання розвитку наукових бібліотек висвітлив у своїй доповіді генеральний директор НБУВ член-кореспондент НАН України Володимир Попик. Він зазначив, що впродовж кількох наступних років ми можемо стати свідками того, як електронні інформаційні центри і корпорації почнуть все сильніше витискувати бібліотеки на узбіччя комунікативного простору. Щоб запобігти цій загрозливій тенденції фахове бібліотечне товариство повинно виробити нову стратегію, адекватну змінам, що вже відбуваються, і які прогнозуються на найближче майбутнє. Причому – стратегії не задля власного виживання, а для примноження інформаційного, знаннєвого потенціалу суспільства. «На жаль, мусимо констатувати, що Стратегія розвитку бібліотечної справи в Україні до 2025 року під назвою "Якісні зміни бібліотек задля забезпечення сталого розвитку України" … далеко не в усьому може допомогти науковим бібліотекам», – зауважував Володимир Попик. Доповідач висловив переконання, що стратегія розвитку наукових бібліотек, по-перше, не може бути вузько галузевою, відомчою, а по-друге, має спрямовувати бібліотеки на розбудову й забезпечення вільного доступу до цілісного і багатокомпонентного національного науково-інформаційного простору, інтеграції наукових комунікацій, подолання нераціонального дублювання ресурсів і технологічних процесів.

Інформаційні й технологічні трансформації рішуче впливають не лише на українські книгозбірні. Бібліотеки Литви також шукають відповідь на питання про «межі» бібліотечного простору й основи існування традиційних бібліотек і їх функцій. Про це учасникам міжнародної конференції розповів генеральний директор Національної бібліотеки Литви імені Мартінаса Мажвидаса, д-р соціал. наук Реналдас Гудаускас. Він наголосив, що сьогодні кардинально змінюються взаємини бібліотеки з суспільством і окремими соціальними інститутами, трансформуються професійні цінності й професійна свідомість бібліотекарів. Особливо важливим є пошук нових моделей бібліотечного розвитку, що спроможні забезпечити життєздатність бібліотеки як необхідного суспільству знань соціального інституту, своєрідного мультикультурного центру, зробити їх частиною соціального і технологічного процесу.

Про роль публічних бібліотек України у формуванні національного інформаційного простору доповіла генеральний директор Національної парламентської бібліотеки України, заслужений працівник культури України Тамара Вилегжаніна. Вона коротко репрезентувала низку корпоративних проектів, ініціатором яких є Національна парламентська бібліотека України, і над реалізацією яких вона співпрацює з усіма публічними бібліотеками різних рівнів, а також міжнародними організаціями та установами. Йдеться, зокрема про такі проекти, як: «Електронна система моніторингу мережі публічних бібліотек», «Електронна бібліотека "Культура України"», «Українська бібліотечна енциклопедія», «Зведений каталог української книги», «Щоквартальний науково-виробничий журнал "Бібліотечна планета"», участь у світовій цифровій бібліотеці та ін.

До проблеми бібліотечно-інформаційного забезпечення освіти в Україні увагу присутніх привернула директор Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В.О. Сухомлинського, д-р пед. наук Лариса Березівська. Вона зазначила, що одним з пріоритетних напрямів державної політики в галузі освіти є створення і підтримка відкритої мережі освітніх ресурсів. З огляду на це провідна освітянська бібліотека проводить потужну роботу, зокрема щодо: розробки теоретико-методологічних засад інформаційного забезпечення освіти; формування спільно з бібліотеками освітянської мережі єдиного інформаційного ресурсу і електронних бібліотек, які представлені на сайтах ДНПБ України ім. В.О. Сухомлинського і вищих навчальних закладів педагогічного профілю; підготовки науково-аналітичних, бібліографічних і методичних видань; співпраці з науковими, освітніми установами і громадськими організаціями тощо.

Заступник директора бібліотеки Латвійського університету Марите Савича презентувала ювілейні видання Латвійського університету. Доповідач зауважила, що ці видання не лише упорядковують і відбивають історичний розвиток і традиції університету, а й подають об’ємну характеристику його навчального середовища і наукового потенціалу. Детальний аналіз ювілейних видань дозолить допитливим дослідникам простежити динаміку професорського складу університету, розвитку факультетів, кафедр і наукової бібліотеки. Марите Савича зауважила, що всі ювілейні видання є доступними в репозиторії на сайті Латвійського університету.

Проблему вдосконалення авторського права у діяльності вітчизняних бібліотек порушив у своєму виступі Директор Центру інтелектуальної  власності та передачі технологій НАН України, канд. юрид. наук Юрій Капіца. Доповідач підкреслив, що інтенсивний розвиток цифрових технологій та все більший перехід до розповсюдження видань у цифровій формі зумовлюють численні виклики в діяльності бібліотек. Однак, на думку Юрія Капіци, в нашій державі досі не відбулись базові зміни законодавства в питаннях укладання добровільних угод з авторами творів, відтворення бібліотеками чи архівами в цілях збереження примірників творів у цифровій формі тощо. Доповідач запевнив, що кардинально змінити цю ситуацію можна лише за умови удосконалення законодавства в сфері авторського права; запровадження принципів вільного доступу до наукових статей та інших видань у цифровій формі; розробка типових договорів з авторами та умов використання різних видів творів, що створюються у цифровій формі, або оцифровані та використовуються для наповнення спеціалізованих інформаційних порталів тощо. На завершення Юрій Капіца повідомив, що Центр інтелектуальної  власності та передачі  технологій НАН України нині готує рекомендації до наукових установ НАН України щодо використання ліцензій вільного доступу для наукових видань, розміщених у цифровій формі, та застережень стосовно їх використання.

Продовжуючи тему дотримання авторських прав бібліотеками, генеральний директор Асоціації підприємств інформаційних технологій України Юрій Пероганич поінформував учасників пленарного засідання про переваги використання публічних ліцензій Creative Commons при формуванні електронних ресурсів бібліотек. Як зазначив доповідач, ідея публічних ліцензій Creative Commons полягає у забезпеченні вільного доступу до результатів наукових досліджень, навчальних й інших матеріалів, не виходячи при цьому за рамки традиційної системи «усі права захищені». Він детально проаналізував різні види і правові інструменти Creative Commons і нагадав, що Державна служба інтелектуальної власності рекомендувала застосування вільних публічних ліцензій на використання об’єктів авторського права і суміжних прав.

На завершення пленарного засідання Міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація: формування національного інформаційного простору» радник Президії НАН України, голова Інформаційно-бібліотечної ради НАН України академік Олексій Онищенко нагородив завідувачів окремих науково-дослідних установ НАН України грамотами за вагомі результати в роботі з інформаційного забезпечення розвитку науки в нашій державі.

Про результати роботи секцій, семінарів і круглів столів у рамках конференції читайте згодом у блоці «Новини».

Прес-служба НБУВ

Фото: Кирило Леванюк