Виставка, присвячена 450-річчю створення Пересопницького Євангелія

Пересопницьке Євангеліє - визначна рукописна пам'ятка староукраїнської літературної мови й мистецтва, переклад євангелія так званою простою мовою, досить близькою до народної. Рукопис зберігається в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського.

 
КОДИКОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕСОПНИЦЬКОГО ЄВАНГЕЛІЯ ЯК ПАМ'ЯТКИ КНИЖНОЇ КУЛЬТУРИ: 
тези доповіді для Міжнародної наукової конференції "Пересопницьке Євангеліє та рукописна традиція  в історії та сьогоденні слов'янських культур" (26 травня 2011 р.)

Пересопницькє Євангеліє (1556-1561) є пам'яткою, в якій органічно поєдналися різні аспекти українського духовного світогляду та національної культури ХVІ ст., об'єднані рукописною книгою. Євангеліє писалося п'ять років у різних монастирях - Дворецькому та Пересопницькому. В його створенні брала участь значна кількість осіб - меценати, книжники, духовні особи, митці. Пересопницьке Євангеліє було ініційоване такими відомими волинськими меценатами, як княгиня Анастасія Юріївна Жеславська (Заславська-Гольшанська) та князі Черторизькі - зять Анастасії Юріївни Іван Федорович та її дочка Євдокія. Можливо, що певний час цей кодекс зберігався у князівській родині.

"Пересопницьке Євангеліє". Мініатюра "Євангеліст Матвій"

Створення Пересопницького Євангелія розпочалося в Дворецькому монастирі князів Жеславських у 1556-1557 рр., а завершилася робота над євангельськими текстами, складанням й оправленням кодексу вже в Пересопницькому монастирі 29 серпня 1561 р. Дослідження кодексу дає можливіть визначити особливості його побудови, структуру тексту, матеріал і тип письма, оздоблення, технологію виготовлення. Хоча праця над його створення продовжувалася протягом декількох років, упорядникам та переписувачам вдалося зберегти єдині принципи організації тексту, розташування рядків, полів тексту, типів та видів вишуканого оздоблення, мистецтва письма, оформлення заставок, колонтитулів, сумаріїв, глос та інтерполяцій не лише з огляду на вимоги до релігійних текстів, але й на традиції української книжної культури ХVІ ст.

 
"Пересопницьке Євангеліє". Мініатюра "Євангеліст Йоан з Прохором".
 
Цей кодекс - Євангеліє тетр, на пергамені, в F° (380 х 240 мм), 482 арк., писаний новим українським уставом та півуставом з елементами скоропису, темно-коричневим чорнилом, у рубрикаційних елементах, заголовках, Місяцеслові - кіновар'ю та суриком. Оздоблення й письмо виконані на найвищому рівні книжного, художнього й писарського мистецтва, в орнаментованій графіці чітко простежуються традиції волинської книжкової школи. Мініатюри євангелістів виконані в класичному стилі. Письмо та графіко-орфографічні особливості пам'ятки відбивають узус староукраїнської конфесійної писемності середини ХVІ ст. Над кодексом працювали Григорій, майбутній архімандрит Пересопницького монастиря (власне автор перекладу Євангелія українською мовою та керівник роботи), та писець Михайло Василієвич із Сянока, син сяноцького протопопа, який переписував та брав участь в перекладі тексту.
 
Спочатку в Дворецькому монастирі було написане Євангеліє від Матвія (1556-1557), потім Наука читання та розпочате й доведене до арк. 155 зв. Євангеліє від Марка. В Пересопницькому монастирі до писання, крім архімандрита Григорія та Михайла Василієвича, був долучений, на нашу думку, ще один невідомий писець, якими було дописано Євангеліє від Марка, написані в 1561 р. Євангелія від Луки та Івана, післямова до пам'ятки та Місяцеслов.
 
У Пересопницькому монастирі після завершення написання євангельських текстів рукопис був складений в кодекс - обидві частини манускрипту з'єднали, перед кожним Євангелієм вставили мініатюри євангелістів, блок книги зшили, обрізали і сформували в книгу, взяли в оправу. Пізніше, в 1701 р., до оздоблення оправи кодексу долучився гетьман України Іван Мазепа. Отже, Пересопницьке Євангеліє створювалося в умовах духовного піднесення та святості, завдяки чому й стало шедевром української книжної культури. 
Л. А. Дубровіна, 
директор Інституту рукопису, доктор історичних наук, професор, 
член-кореспондент НАН України, 
Л. А. Гнатенко,
старший науковий співробітник Інституту рукопису,
кандидат філологічних наук, 
Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського
 
 

Починаючи з 1991 року, стало традицією під час присяги Президента на вірність народові України поряд з Конституцією України та Актом проголошення незалежності України класти Пересопницьке Євангеліє як найдорожчу духовну святиню.
На Пересопницькому Євангеліє під час інавгурації присягали Президенти України
Леонід Кравчук, Леонід Кучма, Віктор Ющенко і Віктор Янукович.

Кравчук Кучма Ющенко Янукович

Про Пересопницьке Євангеліє в мережі Інтернет:

  1. П О С Т А Н О В А ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ Про відзначення на державному рівні 450-ї річниці Пересопницького Євангелія zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
  2. Глинчак В. Книга присяги. Пересопницьке Євангеліє - в невідоме. Дзеркало тижня: Міжнародний суспільно-політичний тижневик. [Електронний ресурс]: Людина. Історія. Стаття з архіву.5 (533) www.zn.kiev.ua/nn/show/533/49176/ (2006, травень, 16).
  3. Дубровіна Л.А., Гнатенко Л.А. Археографічний та кодикологічний опис Пересопницького Євангелія. Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського www.nbuv.gov.ua/articles/2001/01dlape.pdf (2006, травень, 16).
  4. Пересопницьке Євангеліє. Вікіпендія: Вільна енциклопедія. www.uk.wikipedia.org/wiki/ (2006, травень, 16).
  5. Пересопницьке Євангеліє, 1556-1561. Галерея мистецтв: Художники. Події. Ресурси. <www.art.lutsk.ua/art/peresop/index> (2006, травень, 16).
  6. Коротка історія рукопису. Ілюстрації
  7. Пересопницьке Євангеліє (1556-1561 рр.) Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського <www.nbuv.gov.ua/rarity/peresop> (2006, травень, 16).
  8. Коротка історія рукопису. Бібліографія
  9. Прокопенко В. Блага вість із Пересипниці. Дзеркало тижня: Міжнародний суспільно-політичний тижневик. [Електронний ресурс]: Людина. Мистецтво. Стаття з архіву 23 (347) www.zn.kiev.ua/nn/show/347/31349/ (2006, травень, 16).
  10. Коротка історія літописного міста та написання Пересопницького Євангелія.
  11. Солонська Н. Пересопницьке Євангеліє. Українознавство: Науково-дослідний інститут українознавства www.rius.kiev.ua/journal/1/solonska (2006, травень, 16).
  12. Творчим колективом Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського, Інститутом української мови та Українським мовно-інформаційним центром НАН України підготовлено до друку і випущено в світ 2001р. Пересопницьке Євангеліє.
  13. Чепіга І.П. Пересопницьке Євангеліє. Ізборник: З енциклопедії "Українська мова" litopys.org.ua/ukrmova/um65> (2006, травень, 16).
  14. Чепіга І.П. Бібліографія праць про Пересопницьке Євангеліє. Архіви України www.archives.gov.ua/Publicat/Researches/PBibliographia.pdf (2006, травень, 16).
  15. Євангеліє на archives.gov.ua / публикации по / Documents / Evangelie.php
  16. Інна Чепіга, Дві яскраві дати української національної святині www.myslenedrevo.com.ua 
  17. Сайт проекту факсимільного видання здійсненого УПЦ (МП) www.peresopnytske.org.ua
  18. Анна Романовська, Володимир Федотов. Знаки часу. Звідки "хвилі" в Пересопницькому Євангелії? www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/HistCulture/PeresopnycjaGospel

Контактна інформація

Відділ комплексних наукових та науково-інформаційних проектів
+38(044) 524-3791
Факс: +38(044) 524-8138