9 грудня 2015 року в Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського відбулися бібліотекознавчі студії, присвячені пам’яті професора Михайла  Семеновича Слободяника (1949–2015) –  українського бібліотекознавця, документознавця і бібліографознавця.

У залі засідань Вченої ради НБУВ зібралися відомі вчені-бібліотекознавці, колеги, учні й послідовники непересічного вітчизняного вченого і педагога, діяльність якого була тісно пов’язана з  Національною бібліотекою України імені В.І. Вернадського, де він з 1986 року працював на посаді завідувача відділу бібліотекознавства, а 1992 року очолив відновлений у структурі НБУВ Інститут бібліотекознавства.

З вітальним словом до учасників зібрання звернувся генеральний директор Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського член-кореспондент  НАН України Володимир Попик.

Він підкреслив, що М.С. Слободяник залишив по собі вагомий науковий спадок,  його професійна діяльність була тісно пов’язана з багатьма науковими, бібліотечними й науково-освітніми установами. Невтомного вченого, ефективного керівника¸ мудрого й прискіпливого педагога знали, цінували й поважали не лише в Україні а й за її межами, його наукові інтереси були глибокими і різновекторними, а ідеї – далекоглядними. «Пригадую свою останню розмову з професором Слободяником під час перерви в засіданні спеціалізованої вченої ради із захисту дисертацій. Ми говорили про перспективи і нові напрями бібліотекознавчих досліджень, про підготовку наукових кадрів. Йшлося про можливість створення спільної кафедри у зв’язку з реформуванням системи підготовки докторів філософії… На цій світлій ноті наше спілкування обірвалося…», –  поділився Володимир Попик.

Генеральний директор НБУВ подякув усім учасникам за підтримку ідеї відновлення традиції започаткованих М.С. Слободяником наукових сесій в Інституті бібліотекознавства НБУВ, і висловив сподівання, що вже в форматі бібліотекознавчих студій вони стануть традиційними і дадуть новий поштовх для обговорення великого комплексу наукових проблем сучасного бібліотекознавства, стануть ефективнм майданчиком продукування нових ідей і стратегічних проектів для вітчизняної бібліотечно-інформаційної сфери.

З доповіддю «Цифрова культура і бібліотекознавство: виклики і пошуки  відповідей» виступив голова Інформаційно-бібліотечної ради НАН України академік Олексій Онищенко. Окреслюючи тенденції сучасного бібліотекознавства в умовах трансформації рукописної й друкованої культури й появи нового типу культури – цифрової, він звернувся до суті ідей професора Слободяника, який у 90-х роках узагальнювавав думки і пошуки бібліотекознавців-попередників, шукав оновлення і збагачення бібліотечної теорії в контексті становлення інформаційного суспільства, в контексті формування нового типу культури, нового типу читача і нового покоління бібліотекарів. «Ядро наукової спадщини вченого – це його докторська дисертація "Наукова бібліотека: еволюція культури й функцій у період освоєння інформаційних технологій" і монографія – формувалось у стінах НБУВ. Ми шукали нову парадигму бібліотекознавства, нову чи оновлену теорію, яка б стала взірцем як для постановки дослідницьких проблем так і для вирішення практичних питань в умовах цифрової культури», – зазначив Олексій Онищенко. На його глибоке переконання, бібліотека як соціальна інституція й найбагатший носій культури не може не відреагувати на появу нового типу культури, нових інформаційних ресурсів і нових сервісів. Йдеться про вироблення парадигми для постановки дослідницьких проблем.

Характеризуючи суть цифрової культури, академік Онищенко закликав співтовариство вчених-бібліотекознавців ще і ще раз звернутися до суті поняття «бібліотекознавство», у полі  досліджень якого два кола проблем: інформаційного ресурсу та інформаційного сервісу, а спільним складником цих досліджень є інформація. Тож, на його думку, є всі підстави розширення бібліотекознавства до інформацієзнавства, що дасть бібліотекам нові шанси для розвитку, дозволить уникнути кризи, підвищить імідж бібліотеки як центру цифрової культури. «Це високі ідеї, але вони випливають із первісного призначення бібліотеки. Це роздуми для обговорення. І для цього нам потрібні бібліотечні студії, на терені яких нам запам’ятався професор Слободяник», – завершив свій виступ академік Олексій Онищенко.

Незабутніми  спогадами спільної з Михайлом Слободяником творчої праці на ниві розбудови НБУВ у 90-х роках минулого століття поділилася з присутніми директор Інституту рукопису НБУВ член-кореспондент  НАН України Любов Дубровіна. З її виступу постав портрет історика-бібліотекознавця, який, концентруючи зусилля фахівців на розробленні цілісної концепції розвитку бібліотечної справи в України, особливого значення надавав підвищенню рівня історико-бібліотекознавчих досліджень. За його переконаннями, першочергової уваги потребувало об’єктивне і всебічне висвітлення подій, пов’язаних з історією головної бібліотеки країни –Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. У цьому контексті важливими є дослідження Михайлом Слободяником діяльності Тимчасового комітету для заснування Національної бібліотеки Української Держави. По завершенні виступу Любов Дубровіна поінформувала присутніх про те, що Михайло Семенович  ще за життя передав частину свого особистого архіву до Інституту рукопису НБУВ і закликала  всіх, хто мав нагоду з ним працювати, долучатися до поповнення особового фонду професора Слободяника.

«Період роботи в НБУВ був найбільш продуктивним у діяльності М.С. Слободяника передусім як бібліотекознавця, теоретика і практика бібліотечно-інформаційної діяльності, талановитого організатора бібліотекознавчих досліджень», – підкреслила у своєму виступі директор Інституту бібліотекознавства НБУВ канд. іст. наук  Ольга Василенко. У цей період наукові дослідження Інституту бібліотекознавства НБУВ було присвячено обґрунтуванню і розвитку інформаційно-функціональної моделі наукової бібліотеки як універсального науково-інформаційного комплексу. Пріоритетною на той час була проблематика оптимізації бібліотечних процесів, організації формування й використання документно-інформаційних ресурсів наукових бібліотек в умовах впровадження інформаційних технологій. Основні теоретико-методологічні та науково-методичні напрацювання були предметом дискусій під час наукових сесій Інституту бібліотекознавства, а згодом лягли в основу монографії та докторської дисертації М.С. Слободяника «Наукова бібліотека: еволюція структури й функцій у період освоєння інформаційних технологій» – першої захищеної в Україні докторської дисертації з бібліотекознавства.

Важливий етап діяльності М.С. Слободяника пов'язаний з його роботою на посаді директора Центральної наукової  сільськогосподарської    бібліотеки Національної академії аграрних наук України (ЦНСГБ НААН, нині – Національна наукова  сільськогосподарська  бібліотека Національної академії аграрних наук України). Основні досягнення установи під керівництвом Слободяника окреслила у своєму виступі заступник директора з науково-інформаційної та бібліотечної роботи ННСГБ НААН Людмила Татарчук, зауваживши, що саме в той період бібліотека одержала статус наукової установи, було розроблено концептуальні засади мережі електронних сільськогосподарських бібліотек, запроваджено випуск реферативного журналу «Агропромисловий комплекс України», започатковано інформаційне супроводження наукових досліджень.

У контексті огляду співпраці М. Слободяника з архівними установами провід. наук. співроб. Інституту історії НАН України д-р іст. наук Ірина Матяш представила його науково-організаційний внесок у розвиток архівної справи, спричинений створенням 1994 року Інституту архівної справи та документознавства. Михайло Слободяник був ініціатором створення спеціалізованої вченої ради із захисту дисертацій за спеціальністю «Архівознавство і документознавство», брав активну участь у розробленні її організаційних та науково-методологічних засад, був першим опонентом захисту дисертацій з цієї спеціальності. З особливим теплом говорила Ірина Матяш про людські якості Михайла Слободяника – принципового і вимогливого і, водночас, чуйного і терплячого педагога, наставника і колегу, який дав путівку в життя багатьом молодим науковцям.

З-поміж таких успішних учнів професора Слободяника і Олена Воскобойнікова-Гузєва, д-р наук із соц. комунікацій, завідувач відділу НБУВ. Вона присвятила свій виступ бібліотекознавчій спадщині професора М.С. Слободяника, в якій виокремила три ключові напрями його наукових досліджень, залишених у спадок послідовникам і учням. Це – унікальна модель наукової бібліотеки, дослідження вітчизняної бібліотекознавчої науки і пошук базової моделі бібліотеки як соціально-комунікаційної інституції. Над розробкою третього напряму Олена Воскобойнікова-Гузєва нині активно працює, а до розвитку перших двох вона запросила долучатись молодих науковців.

Про становлення Михайла Семеновича Слободяника як педагога вищої школи, його постійні пошуки й новаторські підходи до модернізації бібліотечно-інформаційної освіти, розвитку професіології як науки йшлося у виступах професора Київського національного університету культури і мистецтв (КНУКіМ) д-ра іст. наук Тетяни Новальської та заступника директора Державної бібліотеки України для юнацтва з бібліотечної роботи канд. іст. наук Олени Виноградової. Працюючи в КНУКіМ, професор Слободяник розробив інформаційну концепцію підготовки бібліотечних кадрів, практично реалізовану у навчальних планах програмах і підручниках.

Учасники студій не обійшли увагою і вагомий внесок професора Слободяника у підготовку фахівців вищої кваліфікації, який підготував  17 кандидатів наук, був офіційним опонентом на  захистах 37-ми дисертацій.

Становлення наукової бібліотекознавчої школи професора Слободяника відбувалося в Центральній науковій бібліотеці ім. В.І. Вернадського (згодом – НБУВ) на початку 90-х років. Тоді, за ініціативою Генерального директора НБУВ Олексія Онищенка в бібліотеці створювалися інститути і наукові центри, спеціалізована вчена рада із захисту дисертацій. Про здобутки бібліотекознавчої школи професора Слободяника йшлося у виступі завідувача відділу НБУВ канд. іст. наук Олександра Кириленка.

Доцент Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв (НАКККіМ) канд. іст. наук Оксана Збанацька представила здобутки заснованої Михайлом Слободяником кафедри документознавства та інформаційної діяльності та окреслила основні напрями документознавчої школи вченого-педагога. «Досліджуючи теоретичні проблеми документознавства, він уперше обґрунтував новий напрям цієї науки – галузеве документознавство. Розроблені ним теоретичні засади підготовки майбутніх документознавців, закладають підґрунтя для вдосконалення напряму й упровадження в практику НАКККіМ низки нових спеціалізацій. Під науковим керівництвом М. С. Слободяника захищено низку кандидатських дисертацій», – зазначила доповідач.

Про наукову і педагогічну діяльність М. С. Слободяника в Європейському університеті розповів завідувач кафедри документознавства та інформаційно-аналітичної діяльності, професор, д-р філософії з ділового адміністрування Юрій Палеха.

Навколо порушених у виступах ідей розгорнулася жвава дискусія, під час якої учасники дійшли одностайної думки про необхідність проведення бібліотекознавчих студій з обговорення актуальних проблем наукових досліджень і бібліотечної практики не рідше двох разів на рік. Приймаючи цю пропозицію, директор Інституту бібліотекознавства НБУВ Ольга Василенко підкреслила, що віднині бібліотекознавчі студії носитимуть ім’я професора Михайла Слободяника.

На завершення заходу його учасники оглянули організовану в читальній залі Інституту бібліотекознавства НБУВ виставку "Михайло Семенович Слободяник - вчений і педагог" .

Прес-служба НБУВ